У PinchukArtCentre зараз діють аж п’ять виставок (чи може 6), серед яких особливо хочеться виділити експозицію Лесі Хоменко.Це, звісно, найпростіше — серед усього звернути увагу на роботи відомої художниці, які до того ж великі й помітні, проте це лише перший шар.На виставці представлено близько 50 робіт Лесі, які здебільшого відтворюють досвід життя в період війни або дотичний до нього.Соло-виставка — це найкращий спосіб познайомитися з творчістю художника/-ці й можливість сформувати для себе розуміння мистецького бачення автора. У мене до цього воно було уривчасте, а завдяки цій виставці вдалося скласти більш цілісну картину.Мені подобається концептуальність її мислення та вміння бачити більше шарів там, де, здається, їх немає. При цьому ці нові сенси не сприймаються як притягнуті чи надто концептуальні — навпаки, вони звучать органічно. Авторка може чітко й доступно артикулювати їх, що й робить у коментарях до кожної роботи в експозиції.Ці пояснення можна послухати в аудіогіді (у текстовому вигляді їх немає), і тоді досвід перегляду буде максимально повним. Можливо, хтось і здатен побачити в роботах достатньо деталей та сенсів і без пояснень авторки, але майже впевнена, що таких небагато.Мораль: завжди беріть аудіогід або екскурсію — або ж ідіть на виставку разом із авторкою :)Раптом ще не бачили — виставка до 4 січня.