Байка про «якби не обрали Зеленського, Путін би не напав» має стільки ж правди, як і «якби не Майдан, не було б війни». Кремль уже мав плани великого вторгнення задовго до виборів президента України. І так само він мав плани розчленування України задовго до революції.Можливо, якби режим Януковича не був повалений, російський напад обмежився б окупацією Криму, а спроби віджати Донбас мляво розтягнулись би на роки. Мінімум крові, але ми б жили в умовах диктатури без жодної надії на політичну свободу й економічний розвиток.Так само можливо, якби в 2019 році обрали Порошенка, ФСБ не змогла б рапортувати до Кремля про слабкість «київського режиму», і повномасштабне вторгнення замість 3 напрямків мало би 1. Але замість безумовної підтримки й засудження агресора ми б отримали багато претензій.Нас би винуватили у зриві Мінського процесу, бо російські безсоромні звірства й надалі відбувалися б у тіні. «Антифашистський» дискурс росіян лишився би частиною мейнстріму, і українці б не стали всесвітньо відомими героями нашого часу, для яких не шкода жодних грошей чи зброї.Історія — це така штука, через яку нема сенсу журитися. Навіть якщо ми знайдемо відповідальних за стратегічно невірні рішення й покараємо їх по всій суворості закону, це не поверне до життя загиблих і не змиє кров з наших душ. І тим більше не вижене із нашої землі росіян.Українці, може, і хотіли би мирно жити й чесно працювати, однак тепер ми — не від щирого бажання — машини для вбивства, а наша доля — джихад, час забав.