Canal PEKHNO🇺🇦△ - @pekhno_news - №23642
Вийшла сильна стаття на Українській правді. Про те, що стоїть за історіями "165 днів на позиціях".Останнім часом у стрічці часто з’являються пости про те, що піхотинець провів на позиції 130, 165, 400+ днів. Матеріал на УП пояснює, як таке взагалі стало можливим, і якою ціною.Герой матеріалу - 55-річний піхотинець 152-ї єгерської бригади з позивним "Удав". Доброволець, у цивільному житті таксист, батько і дідусь.З 18 червня по 30 листопада 2025 року він 165 днів провів на передньому краї у маленькій копанці, за 30–70 метрів від кацапів.Чому він там сидів пів року? У статті чесно називають дві причини.Перша - дикий брак піхоти. 152-га - новосформована бригада, яку спочатку "різали" і віддавали людей в інші підрозділи як донорів. Повноцінно воювати своїми силами вона почала тоді, коли людей майже не залишилося. Поповнення в 2025 році було мінімальне.Друга причина - кілзона. Військового ще можна якось завести, а от вивести майже нереально. Восени 2025-го заміна піхоти стала фактично неможливою.Як виглядає життя на такій позиції:"Удав" з побратимом жили без бліндажа, бо дрон його одразу знищить, без тепла, світла і свічок, у копанці глибиною ~30 см, місяцями не випрямляючи спину. В туалет ходиш у пакет. Стріляти не можна, бо один постріл = демаскування. По їхній посадці падало по 8-12 КАБів на день. Їжу, воду і батареї скидали дронами максимум по 9-10 кг. Восени і це припинилось. Люди реально боялись померти з голоду. За пів року "Удав" схуд на 15 кг.Як вони не з’їхали з глузду:Постійно слідкували один за одним. Домовились, що якщо помічаєш дивну поведінку - одразу говориш. Радіостанція для них була найцінніша річ. Втратити рацію означало втратити життя. Двічі на тиждень "Удав" передавав голосові повідомлення дружині, доньці й 12-річній онуці. Каже, що саме це допомогло витримати.Вийшли тільки через туман. З вересня його намагалися замінити п’ять разів - ніхто не дійшов.Вийти вдалося лише наприкінці листопада через густий туман, коли дрони стали "сліпими". Вихід тривав дві доби і ледь не закінчився виходом просто на росіян."Удав" каже, що він не сумнівається, що піхота на передньому краї потрібна. Але каже прямо: якби людей міняли частіше, втрат було б у рази менше. Коли сидиш місяцями на одному місці, то ворог рано чи пізно тебе знаходить.По суті, зараз піхотинець часто просто маркує собою територію. Як прапор. Бо роботи цього ще не вміють. І це не виняткова історія.Дуже рекомендую прочитати повністю. Голос Майора ✙
10300
26-01-07 09:01