Останні кілька років українців послідовно готували до думки, що масова трудова міграція – це не просто можливий сценарій, а нібито неминуча необхідність.Про це говорили демографи, економісти, чиновники, народні депутати, представники державних інституцій і великих аналітичних центрів. Нам пояснювали, що без сотень тисяч або навіть мільйонів мігрантів Україна не зможе втримати економіку, відбудову та пенсійну систему.Паралельно з цим у державних документах і міграційних стратагіях з’являлися пункти про:– спрощення процедур для трудових мігрантів;– інформаційні кампанії для формування позитивного ставлення до імміграції;– інтеграцію іноземців в українське суспільство;– створення умов для міграційного приросту населення.Інакше кажучи, суспільство поступово «прогрівали» до нової норми.Сьогодні, коли українці почали відкрито ставити питання про наслідки масової міграції, про досвід країн Західної Європи, про безпеку, культурну ідентичність та майбутнє власної держави – цю дискусію раптом почали називати «російським ІПСО».Але виникає просте питання.Якщо сама тема міграції та її критики – це «ІПСО», то ким тоді були всі ті люди, які роками публічно говорили про необхідність завезення сотень тисяч або навіть мільйонів мігрантів в Україну?У галереї – лише деякі цитати і факти, які показують, як і ким саме ця тема системно просувалася в українському інформаційному просторі.