Я завжди знала, що розчіска, це дуже багатофункціональна річ. Але я не думала, що настільки. Проте, давайте по порядку.Анат прийшла трохи допомогти, і якщо чесно, то я не планувала нічого більше, крім як полежати-пообійматися перед сном. (Будемо чесні, я крім цього в принципі нічого ніколи не планую, бо навіть на таке іноді не здатна).Але Анат була такою милесенькою. Такою ніжненькою. Такою... "хапай і мучай".Як я могла не?Я і хапала. І стискала. І кусала. І дряпала. Аж поки в неї наскрізь не промокла білизна. І коли я кажу - наскрізь, я не перебільшую. В неї була мокра внутрішня сторона стегон, при тому, що панцу вона так і не зняла.І я продовжувала її мучити.Натискала пальцями на сліди від укусів. Проводила по спині і животу долонями, впивалась нігтями. І кусала-кусала-кусала-кусала. Я довела мою чудову дівчинку до того, що вона боялася мого дихання на своїй шкірі.А потім мій погляд упав на розчіску.Не знаю що привело мене до думки, що це буде хорошою ідеєю... (спойлер: було) Але я вирішила спробувати.Я вклала Анат на живіт, зняла з неї білизну. І вдарила по дупці стороною з зубцями.Ух, як же весело це було!Я шльопала, Анат пищала і тікала. Я повертала її назад. Я змушував її рахувати, а коли вона збивалась, починала спочатку. Я стискала її гарячі напороті сіднички і змушувала її пищати і шумно дихати.Я насолоджувалась її реакціями.Її болем.Її страхом.Її готовністю приймати все, що я хочу їй дати.Вона була такою гарною. Такою жертвою. Такою чудовою.Моєю.А потім я тримала мою найкращу дівчинку в своїх руках. Гріла і загойдувала, аж поки вона не заснула.