Харків, 22 жовтня 2025 рокуСьогоднішні кадри з Харкова нікого не можуть залишити байдужими. Центр козацького слобожанського краю, місто, в якому вперше прозвучало "Слава Україні!" в середовищі патріотично налаштованого студентства початку ХХ століття, місто "Березоля", "Будинку "Слово"" і лагідної українізації 20-их і 30-их років і, власне, столиця України на той час чи не щодня терпить нищівні обстріли росіян, які ображені, що харків'яни не вийшли їм назустріч із хлібом-сіллю. Харків живе, мужньо і стійко, демонструючи перед ворогом і війною своє природнє волевиявлення до життя.Буквально за день до цього переглядав дуже цікаве інтерв'ю з Олександром Алфьоровим, директором Українського інституту національної пам'яті, де мене вразила теза про витримку українців і вигорання за час війни. Історик наводить цікаву паралель з опором фіннів під час радянсько-фіннської війни, яка тривала 3,5 місяці й опором України під час цієї війни, повномасштабна фаза якої вже триває майже чотири роки. Феномен стійкості українського генотипу, який весь світ до цього недооцінював.Натхнення Пафнутія