Святитель Іоанн Максимович про волю Божу та війнуЯкщо вірно, що всі лиха спіткають нас з волі Божої, то, можливо, не варто нам опиратися Його святій волі? Чи не марно вживати ліки в хворобах? Навіщо вести збройні полки проти ворога, що нападає? Чому добровільно не підносимо йому ключів від фортець наших, не пускаємо його охоче в наші землі для нашої ж погибелі? Навіщо не наслідуємо блаженнійшого архієрея Луппу, який вітав Аттілу такими словами: “Вітаю тебе, Аттіло, бичу Божий!”? (У V столітті армія гуннів під проводом Аттіли ледь не сокрушила Рим).Тим, хто запитує мене про це, відповідаю словами апостола Павла: "Не думайте про такі предмети більше, ніж треба думати; думайте не за поняттями світу цього, але за смиренним розумінням і розглядом вищого порядку Промислу” (Рим. 12, 3). У цьому богомудрому дусі постараємося розв’язувати наші непорозуміння і уявні протиріччя. Те, що руйнівні війни та інші біди відбуваються не без волі Божої, справа ясна; але звідси не випливає, що не повинно ні озброюватися проти ворогів, ні вдаватися до лікування наших хвороб, вважаючи це протидією волі Божій. "Іліотропіон" (з грецької — соняшник) Це авторизований переклад митрополита Іоанна Тобольського (Максимовича) з латини твору німецького письменника і проповідника Єремії Дрекселя. Повна назва «Іліотропіон, або узгодження людської волі з Божественною Волею»Натхнення Пафнутія