Canal Видавництво Уроборос - @ouroborosbooks - №757
Промені Аласі Книга 2, Аліса Корж 🌟Мені завжди важко підбирати слова для відгуку на книжку, яка так сильно запала в душу. Але й промовчати про неї не можу, бо «Промені Аласі» — це щось прекрасне. Ця історія занурює в пустельний сетинг так, що ніби чуєш шурхотіння піску під ногами, змушує переживати за персонажів, наче це справжні, дорогі тобі люди, й дарує такі неймовірні емоції. Після яких вірити в краще стає трохи легше, навіть попри буремні часи за вікном.Авторка не залишає часу на розкачування та не вдається до довгого переказу подій минулої частини. З перших сторінок ми зустрічаємо героїв там, де залишили їх наприкінці першої книги, і сюжет починає стрімко розгортатися. Обидві частини надзвичайно насичені подіями: жодного разу не було нудно під час читання, і зовсім не відчувалося провисань.Продовження значно напруженіше, і те, як усе закручується в сюжетному плані, викликає справжній захват: тут і політичні інтриги, і загострення конфлікту між сваріями та артіями. Персонажі постійно постають перед складним вибором, змушені вирішувати питання без правильних варіантів відповіді, а паралельно — боротися із власними страхами, сумнівами та дитячими травмами. Було неймовірно приємно знову зустріти улюблених другорядних героїв і дізнатися, як склалися їхні долі. Щоправда, не обійшлося без болючих сюрпризів від декого: їх можна було передбачити, але від того стає не менш сумно.Дуже імпонує те, як Касі в цій книзі зростає як персонажка. Вона стає впевненішою в собі, готовою брати відповідальність і палко бажає захищати інших. Водночас дівчина не втрачає своєї чарівної, хоч і місцями дратівливої впертості та загалом не губить себе. Вона залишається навдивовижу живою і справжньою, не перетворюючись на стереотипну «головну героїню».Звісно, оминути увагою Трея було б злочином. Він чудово розкривається в цій частині. В кожній сцені де він пристуній він краде кожен шматочок уваги й тобі завжди хочеться ще. У списку моїх улюблених книжкових чоловіків однозначно сталося поповнення, і це одразу потрапляння на найвищі позиції. Я його обожнюю.Також не можу не згадати одну з найпрекрасніших складових цієї книжки, а саме стосунки між цими двома — це щось абсолютно ідеальне. У світі, де всі почали забувати, що таке справжній слоуберн, авторка виходить і каже: «А я вам зараз нагадаю», — і робить це неймовірно майстерно. Діалоги, жарти, флірт і навіть сварки між ними наповнені потужним магнетизмом. Усе розвивається так тягуче й чудово повільно, з правильними акцентами та доречними подіями у відповідний момент. Важкий і подекуди божевільний спільний досвід робить їхні стосунки глибшими, не залишаючи жодних сумнівів у щирості почуттів.Окрема подяка за фінал історії. Я хвилювалася, що він буде іншим, і водночас щиро сподівалася саме на таку розв'язку. Для мене кінцівка абсолютно ідеальна, і ніяк інакше бути просто не могло.Цвіт вишні зобов'язаний квітнути, тому я дуже чекаю на повернення до цього сетингу, надію на яке нам дають в подяках. Тому, Алісонько, великого великого тобі письменницького натхнення. Але в будь-якому разі, після всіх емоцій, що подарувала дилогія, у мене однозначно плюс одна авторка у списку авторів, від яких я готова читати хоч список покупок.#Redfox_прочитане
950
26-05-27 18:09