ДОСЬЄ на роман Луї-Фердінана Селіна «Подорож на край ночі»🗯 Перші думки після того, коли дізнався, яку книгу мені обрали для покарання. Чого очікував і що в результаті отримав?

Очікував нудну французьку класику про якогось змученого життям чувака. Отримав 550 сторінок матюків, війни, сексу, колоніалізму, вошей, блювоти, смерті й тотальної ненависті до людства. І, зараза, це ще й геніально написано.

📑 Стиль, у якому написано книгу.

Брудний, нервовий, вульгарний, розмовний, саркастичний. Написано легко про складні речі, які змушують задуматись.

😬 Найкрінжовіший момент: сцена, де хотілося закрити книжку від ніяковості.

Африканська частина — просто фестиваль незручності: секс, расизм, воші й люди, які вже давно втратили останні залишки гідності.❤️ Улюблений персонаж: кого найбільше запам’ятав і чому.

Робінзон. Людина-катастрофа, цинічна, боягузлива і чомусь завжди найближча до Бардамю людина. Схиляюсь до думки, що це ще одне альтер его автора, яке весь час упродовж роману переслідує головного героя.

👀 Найнеочікуваніший сюжетний поворот.

Священник продає Бардамю у рабство і зустріч із Робінзоном у Африці. До всіх інших зустрічей з Робінзоном після цього я вже був готовий.

🌀 Епізод, який шокував і змусив схопитися за голову.

Сцена, як батьки займаються сексом після побиття своєї дитини. Вища стадія абсолютно моральної та емоційної деградації.

🚩 Червоний прапорець: персонаж, вчинок або сюжетний хід, який найбільше дратував.

Бардамю кидає Моллі. За це дав би йому запотиличника. Часом хочеться струсити за плечі головного героя і запитати: «Альо, може, хоч раз у житті спробуєш не бути мудаком і не гнатись за привидами?» 😭 Момент, який зачепив за живе: сцена, думка чи образ, які не відпускали.

Процесія привидів минулого, яких побачив Бардамю, сидячи з Танею у кафе. На мить увесь цинізм героя дає крихітну тріщинку.

🗣 Цитата, яку захотілося забрати з собою.«Життя — це маленька нікчемна річ, і воно швидко закінчується».

Приблизно весь Селін у одному реченні.

🌫 Настрій книги у трьох словах:

Цинізм. Бруд. Безнадія.

🍊 Моя оцінка: 🍊🍊🍊🍊 4/5 апельсинів!

📬 Відчуття після того, як дочитав книгу. Як вона вплинула на мій внутрішній світ? Чи була для мене покаранням?

Це було гарне покарання. З таких, що виходиш і кажеш: «Бляха, ну непогано мене відлупцювали». Відчуття, наче побував у дуже неприємному місці, яке неможливо забути і хочеться повернутись туди знову. Люди то є свині. Дякую Селіну, що показав це так гидко.

📕 Чи захотілося прочитати ще якийсь твір Селіна і чому?

Так. Після такого знайомства вже цікаво, куди ще цей літературний психопат може завести читача. Але на все свій час.