Непотоплюваний сенатор-соціаліст від Вермонта Берні Сандерс і конгресвумен Александрія Окасіо-Кортес, представниця крайніх лівих демократів, гастролюють зараз по США в рамках туру із промовистою назвою Fighting Oligarchy. Всюди - аншлаг: минулого тижня в Арізоні, де пів року тому, попри очікування значної частини спостерігачів, переміг Іржавий Донні, вони зібрали близько 15 тисяч прихильників, а на наступний день на денверське раллі проти адміністрації Трампомаска прийшло вже вдвічі більше народу. Сам Сандерс у Твіттері зізнався, що це був найбільший мітинг у його політичній кар'єрі, яка на хвилиночку стартувала в першій половині 1960-х. У листопаді я писав про те, що внутрішньополітичний спротив у Штатах з необхідністю ставатиме дедалі ліворадикальнішим - просто внаслідок так званого ефекту маятника: якщо до влади прийшов блок фашистів і олігархів, слід очікувати на відродження комунізму в якості альтернативного центру сили. Сандерс і Кортес - звісно, ніякі не комуністи. По європейських мірках їх хіба соціал-демократами можна назвати, і то досить поміркованими. Однак треба зважати на три речі. По-перше, Демократична партія, вочевидь, дезорієнтована поразкою настільки, що не здатна запропонувати реалістичну стратегію опору, лишаючись вірною традиційному істеблішменту. По-друге, молодь у США й без Трампа стрімко лівішала усі останні десятиліття, що недивно, враховуючи відсутність соціальних ліфтів і людожерські ціни на освіту, медицину та іпотеку. По-третє ж, руда мавпа лише два місяці на посаді, а привид соціалізму вже вештається Америкою. Такими темпами місцевій Лєнін вийде на історичну сцену швидше, ніж Ілон Маск встигне кинути чергову зігу.