🕯️Доброволець, дипломат, людина, яка завжди рухала інших вперед... Минає рік із дня загибелі нашого колеги-воїна Яра Батога, провідного консультанта відділу міжнародного співробітництва департаменту комунікацій та міжнародного співробітництва.Від перших днів повномасштабного вторгнення Яр став до лав ЗСУ, бо інакше не міг. Для нього оборона країни була не лише обов’язком, а й логічним продовженням його особистої місії — змінити Україну на краще.Яр мріяв про справедливу, сильну державу, яка не лише захищає, а й розвиває. Любив літературу не як частину мистецтва, а як інструмент мислення. Постійно вчився, ставив собі нові інтелектуальні виклики, подорожував, вмів радіти малим речам і великим сенсам. І при цьому завжди залишався тим, хто гуртує навколо себе інших, створює середовище, надихає й рятує.«Вирішив зранку писати щоденник, а то ще все забуду після контузії», — написав він. Так розпочався щоденник Яра (зауважте, у щоденнику присутня ненормативна лексика). У ньому не тільки війна, а й філософське та чесне життя. Кожен запис як осмислення часу, досвіду, себе.А фільм, який створили друзі і родина Яра у співпраці з проєктом-меморіалом «Завдяки», — це не просто спогади. Це пам’ять, яка діє. Вдячність, яка промовляє. Слово, що зрушує.Яр живе не тільки в нашій пам’яті. Він живе у всіх, хто не зупиняється, хто продовжує виборювати свободу, хто думає і діє для цієї країни.Світла пам’ять, друже й колего. Твоя справа триває.