🫁 Бронхіальна астма: класифікація + клінічний випадок🔹 1. За етіологією (МКХ-10):J45.0 – Атопічна (алергічна) астмаJ45.1 – Неалергічна астмаJ45.8 – Змішана формаJ45.9 – Неуточнена🔹 2. За тяжкістю перебігу (GINA):Легка інтермітуюча – симптоми <2 р/тиж., нічні <2 р/міс., ОФВ1 ≥80%Легка персистуюча – >2 р/тиж., але <1 р/день; нічні >2 р/міс.; ОФВ1 ≥80%Середньотяжка персистуюча – щоденні симптоми, нічні >1 р/тиж., ОФВ1 60–80%Тяжка персистуюча – постійні симптоми, часті нічні пробудження, ОФВ1 <60%🔹 3. За рівнем контролю (сучасна оцінка, GINA):Контрольована:симптоми ≤2 р/тиж.відсутні нічні пробудженнянемає обмеження активностіпотреба в β2-агоністах ≤2 р/тиж.Частково контрольована: ≥1 із наведених вище ознак присутні.Неконтрольована: ≥3 ознак.📌 Клінічний випадок👩‍🦰 Пацієнтка, 32 роки, в анамнезі алергічний риніт. Протягом останніх 2 місяців – напади кашлю, задишка 3–4 рази на тиждень, нічні пробудження 1 раз на тиждень. Використовує сальбутамол майже щодня. ОФВ1 = 70%.👉 Класифікація:Етіологія – атопічна (алергічна) астма (J45.0)За тяжкістю – середньотяжка персистуючаЗа контролем – частково контрольована📖 Тактика: потрібна ескалація терапії → призначення базисного контролюючого препарату (інгаляційний ГКС ± LABA), навчання пацієнтки самоконтролю, план дій при загостренні.✅ Висновок:Сьогодні у практиці найбільш корисною є класифікація за рівнем контролю, бо саме вона визначає подальшу терапію. Тяжкість астми оцінюється ретроспективно – за тим, який обсяг лікування необхідний для досягнення контролю.