Я хочу розповісти свою власну історію, яка почалася 23.02.2022 року. Вона починалося як і у всіх інших людей - це був звичайний день, який не був ніяк схожий на те, що наступного дня увесь світ дізнається про те, що в Україні війна. В цей день я пішла на роботу. Це був звичайний робочий день, як у всіх людей.  Я брала відпустку і ввечері я поїхала на вокзал сідати в потяг, щоб їхати відпочивати до Трускавця, до своїх рідних, які вже мене чекали там і відпочивали. Люди, які були в потязі просто їхали по своїм справам куди їм треба було їхати. Але вранці увесь мій вагон почав шуміти. Це такий шум, як дуже багато людей розмовляють наче в унісон. Хтось голосніше, хтось тихіше, хтось емоційніше, але усе одно усі люди, які були у вагоні усі були на телефонах і всі розмовляли.  Я просто спала і прокинулися саме від цього шуму у вагоні і коли я почала прислухатися до того, що кажуть люди у своїх розмовах мені в цей же момент зателефонували і також сказали, що "Юлічка почалась війна нас обстріляли". Це було наче підтвердження усьому тому, що було в медіапросторі до цього, що ми чули і казали нам також на роботі, але до останнього я не вірила, що це може трапитись у 21 столітті поки не почула ці слова в телефоні. У вагоні їхали також чоловіки, які в той час працювали за кордоном, вони розповідали свої історії. Але вранці вони вже онлайн взяли квитки, щоб повернутися назад додому і піти воювати. Це були їх слова, це були їх емоції я пам'ятаю.  Тоді це для мене  виглядало як "герої" і можливо хтось з них вже і загинув, але сподіваюсь на краще. І я знаю, що вони стовідсотково пішли воювати, в їх очах не було ні краплини сумніву. Коли ми прибули на вокзал, це було після обіду, вокзал був сповнений людей, пройти було просто неможливо  усі стояли з чемоданами, гула сирена без перестану, діти плакали. Було дуже страшно і моторошно це бачити. Цього дня почалась повномаштабна війна в Україні. Цього дня світ ще раз почув про Україну. Цього дня почався незворотній відлік до нашої Перемоги яка обов'язково буде. Ми віримо в це, ми знаємо це, ми молимось і робимо для цього усе. Дякую кожному захиснику та захисниці, які нас захищають, на землі, у небі та у морі. Усі ДСНС, медики, пожежники, усі служби, електрики, які чинять страшні поломки після прильтів і дають нам світло, інформаційне поле, яке пише що треба ховатись, а потім дають відбій тривоги. Дякую кожному і кожній людині які долучаються до нашої Перемоги. Слава Україні  і Героям Слава 🇺🇦🙏👏👏👏 Юлія