Музеї часто докладають великих зусиль, щоб запобігти пошкодженню паперових робіт від світла. Однак ці роботи митця Тоні Конрада як ніщо інше потребують світла, аби розкрити свій сенс.«Жовті фільми» – серія, в якій Конрад досліджував перетин кіно та живопису.Щоб створити їх, він намалював чорні прямокутні рамки в тих самих пропорціях, що традиційні для кіноекранів. А згодом покрив внутрішню частину прямокутника фарбою, яка, як він знав, з часом жовтіє та темніє, і наказав глядачам зачекати.Розмірковуючи про те, як меблі, відірвані від стіни через роки, залишають затемнений контур на них – Конрад згадував:«Я зрозумів, що якщо використовую дешеву фарбу для дому як емульсію, люди, які хотіли б знятися в моїх «Жовтих фільмах», можуть стояти перед ними, скажімо, рік чи два та залишити свій слід».«Жовті фільми» Конрада – це повільний процес протягом років і десятиліть – фільми, які можуть пережити навіть життя глядача.Якщо сприйняти ці роботи як справжні фільми, то вони йдуть уже понад 52 роки 💥 !