Позивний «Вікторін», бойова медикиня 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців.«Я з Білої Церкви, закінчила Київський медичний коледж, потім увесь час працювала в медицині. В армії — з 2020 року, була ще в ООС. Розпочинала працювати з артилерії, згодом перейшла в медичну роту бригади. Війна почалася і що ти? Куди ти дінешся? Нікуди… Спочатку було дуже важко усвідомлювати втрати і те, що людини може не стати. Після початку повномасштабної хотіла всіх врятувати… Багато виїздила туди, куди не можна було, куди не треба було. Дуже люблю Донецьку область, до початку війни постійно туди приїжджала. Я так обожнювала Курахове, мені так подобалося Селидове, у Бахмуті була ще тоді, коли працював завод шампанських вин, і в Авдіївці… Коли ми це почали втрачати, то мій морально-психологічний дух похитнувся. Ціную, коли тихо, бо пам’ятаю тяжкі моменти під Вугледаром, де села Водяне, Катеринівка, Єлизаветівка. Тоді був січень і багато втрат. У мене 3900 фотографій на телефоні, з них 3000 — це поранені та вбиті. Себе вже й не уявляю без війни.Я постійно навантажую себе роботою: учора ще була на чергуванні, бо так само виїжджаю на позиції до хлопців, а сьогодні — санітарний інструктор. Навчаю медицині так, щоб бійці змогли зробити все, на що здатні». #ІсторіїВільнихЛюдей #РазомДоПеремоги #ТвояУчастьВажлива #БезТебеНеЗакінчиться💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.