Частково перекриті мости в Києві. Удари по енергетиці. Удари по бізнесу. Удари по складах. Удари по дата-центрах.

Ми наближаємося до величезної проблеми.

І стратегія, яку обирає влада, — пошук Wunderwaffe (чудо-зброї), яка вирішить усі наші проблеми, — абсурдна.

Класно, якщо ми зробимо свою балістику. Але як це змінить поле бою, якщо в росіян своя балістика всю війну, а ми не здаємося?

Класно, якщо ми знайдемо протидію реактивним дронам, але ж вони зроблять нові.

І так по колу.

Проблема влади в тому, що відсутнє розуміння РЕАЛЬНОСТІ.

РЕАЛЬНІСТЬ неприємна, і її не хочеться визнавати.

Але якщо її визнати, то можна дійти висновку, що її можна зробити трохи кращою.

Але для цього треба її визнати.

Прямо зараз РЕАЛЬНІСТЬ така:

ми програємо війну;
ми втрачаємо величезну кількість людей;
у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни;
ми втрачаємо бізнес і економіку (вперше за 100 років ми за тиждень не виплавили жодної (!) тонни сталі);
і справді щоразу умови, які ми отримуємо, гірші за попередні.

Що робити?

Лягати в помиральну яму?
Чекати, коли на росію прилетить чорний лебідь?
Чи домагатися миру й намагатися покращити наше становище?

Мені здається, що третій варіант.

А тепер — як це зробити?