👨‍💼«Як побудувати кар’єру за диктатури»Ми в Україні любимо нагадувати іноземцям, що не Путін фізично запускає ракети по українських містах і викрадає дітей. Для диктатури потрібні тисячі, десятки тисяч бюрократів, які її підтримують.Інтуїтивно ми завжди розуміли, що на службу до диктаторів у першу чергу йдуть посередні й некомпетентні працівники, які не могли б просунутися в кар’єрі іншим способом, але тепер цьому є наукове підтвердження завдяки детальній базі даних усіх офіцерів аргентинської армії починаючи з кінця 19 століття.🗣«Стимули, які спонукають еліти зберігати лояльність, досліджено всебічно, проте рядові виконавці досі лишалися чимось на кшталт чорної скриньки. За браком реальних даних дослідники схильні були припускати, що вони співпрацюють через ідеологічний екстремізм, страх переслідувань або якесь поєднання обох.Нове дослідження, що спирається на унікальний масив даних часів аргентинської Брудної війни 1970–80-х років, пропонує зовсім інше пояснення. Виявляється, що кар’єрний тиск, добре знайомий найманим працівникам усюди, — бажання оживити кар’єру, яка зайшла в глухий кут, чи здобути незначне підвищення — цілком може спонукати посадовців нижчої та середньої ланки порушувати професійні обов'язки, фундаментальні норми і навіть елементарну мораль. Люди, які ухвалюють такі рішення, як свідчить дослідження, — не екстремісти й не жертви. Найчастіше це просто посередні працівники, які шукають способу просунутися.“Як побудувати кар’єру за диктатури” (Making a Career in Dictatorship) — нова книжка двох німецьких політологів, Адама Шарпфа і Крістіана Ґлесселя, — читається так, ніби хтось схрестив ідеї Ганни Арендт про “банальність зла” з посібником бізнес-школи про те, як отримати максимум із неефективних працівників.Їхнє детальне дослідження аргентинської армії за доби переворотів і насильницьких зникнень показало, що саме неефективні працівники — яких автори називають людьми “під кар’єрним тиском” — поповнювали лави таємної поліції. Така служба, як показано в книжці, дозволяла їм “обійти” звичайну військову ієрархію й досягти підвищень та кар’єрного успіху, яких інакше вони нізащо б не здобули».Настільки детальні і хороші дані у нас є лише для Аргентини, але свідчення підтверджують, що схожа ситуація була, наприклад, і в гітлерівській Німеччині чи сталінському СРСР.🗣«Сценарій, за яким лідер може створити лояльну службу безпеки, за словами [авторів], полягає в тому, щоб заснувати або перепрофілювати установу, здатну стати “другими сходами” для кар’єрного просування, щедро забезпечити її ресурсами й подбати, щоб бар’єри для працевлаштування там були низькими, — сигналізуючи, що вона пропонує кар’єрні можливості тим, хто не може знайти їх деінде. (Скорочення інших державних посад або урізання бюджетів може збільшити коло потенційних рекрутів.) Далі керівництво сигналізує про безкарність для людей на цих других сходах, запевняючи їх, що за скоєні зловживання вони не зазнають наслідків».Звичайно, посилений інтерес до цієї теми викликаний не стільки тим, що всі раптово зацікавилися новітньою аргентинською історією, скільки побоюваннями, що Трамп робить щось схоже у США. Міграційна служба (ICE) стає із маргінальної державної агенції одним із найпотужніших правоохоронних органів — і політичним інструментом президента. 🗣«…Водночас стати агентом ICE сьогодні легше, ніж будь-коли. Раян Шванк, колишній інструктор навчальної академії, у лютому свідчив перед Конгресом, що нові курсанти “закінчують академію попри поширене занепокоєння серед викладацького складу, що навіть в останні дні навчання курсанти не здатні продемонструвати впевнене володіння тактикою чи знанням законодавства, потрібними для виконання їхньої роботи”. Щоб випуститися з навчальної академії, новобранці ICE тепер мають скласти лише дев'ять практичних іспитів — порівняно з 25 іспитами, переліченими в навчальній програмі від липня 2021 року. Це непогана кар'єрна можливість для того, хто прагне просунутися».▪️Читати повну статтю (~10 хвилин)