Оксана БІЛОЗІР | Бувають миті, коли слова здаються надто тихими перед величчю трагедії....

Бувають миті, коли слова здаються надто тихими перед величчю трагедії. Сьогодні ми знову повертаємося думками у ту страшну весну 2022-го. Назви наших квітучих міст — Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка — назавжди стали для світу символами невимовного болю та водночас надлюдської стійкості.Пам’ятаю ту спустошеність у душі, яка запала після деокупації... Це була тиша, що кричала. За кожним розстріляним парканом, за кожним подвір’ям — імена, які назавжди закарбувалися у Книгу Пам’яті нашої нації.Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, чиє життя обірвалося так жорстоко.🙏 Ми молимося за душі безневинно убитих. Нехай Господь прийме їх у Свої світлі оселі.🙏 Ми розділяємо біль із тими, хто втратив найрідніших. Ваша втрата — це рана на серці кожного українця.Але ми знаємо: ця жорстока війна ще триває. Кожного дня під ударами російських бомб, ракет та дронів гинуть люди. І найстрашніше, що ця терористична машина забирає життя наших дітей — наше майбутнє, наш найдорожчий скарб. Цей біль неможливо втамувати, його можна лише переплавити у ще міцнішу єдність.Сьогодні ми з особливою вдячністю звертаємося до наших Героїв — воїнів ЗСУ. До тих, хто ціною надзусиль звільняв Київщину, Чернігівщину, Сумщину... До тих, хто вже п'ятий рік повномасштабного вторгнення міцно тримає щит над Україною. Ви — наша опора, наша надія і наша гордість. Завдяки вам ми сьогодні маємо можливість жити, молитися і боротися на своїй землі.Ворог хотів нас залякати, а натомість — зшив нас назавжди. Життя обов’язково переможе смерть, а світло — здолає найглухішу ніч.Нехай пам’ять про загиблих веде нас до справедливої Перемоги.Світла пам’ять кожному Ангелу... 🕊️Вічна шана нашим Захисникам.Тримаймося разом, у молитві та вірі.