Коли ми говоримо про книжки | Заборонений зошит» я не встигла купити на КА, але ще попередньо погорт...

«Заборонений зошит» я не встигла купити на КА, але ще попередньо погортала в електронці. Напевно, буду купувати паперову 😎«Була неділя, самісінький ранок. Хотіла купити цигарок для Мікеле — він прокинеться, а цигарки вже на тумбочці: у неділю він завжди довго спить. Попри пізню осінь, день стояв чудовий і теплий. Я відчувала дитячу втіху, прогулюючись вуличками, обираючи сонячний бік і роздивляючись ще зелені дерева й радісних людей, у вихідні всі люди здаються радісними. Тож я вирішила прогулятися аж до тютюнової крамниці, що на площі. Дорогою бачила — багато хто зупиняється біля ятки з квітами, я теж зупинилася, купила оберемок календул. “У неділю на столі мусять стояти квіти, — сказала мені квіткарка, — чоловіки на таке звертають увагу”. Я всміхнулась і кивнула, але насправді, купуючи ці квіти, я думала не про Мікеле чи Рікардо, хоч син їх дуже любить: я купила квіти для себе, щоб тримати їх у руках, поки прогулююсь. У тютюновій крамниці повно народу. Чекаючи своєї черги з грошима напоготові, я помітила у вітрині стос зошитів. Чорні, блискучі, товстенькі, чудові зошити для школи й колись, перш ніж розпочати такий зошит, я завжди виводила на першій сторінці своє ім’я: Валерія». Так 43-річна жінка у рідкісну мить свободи купує зошит, який стане її прихованим щоденником.Книжка — фіксація життя жінки у повоєнній Італії: жіночого вивільнення, суб’єктності, пошуку свободи. Проте не забуваємо, що Валерія буде ненадійною оповідачкою.Роман частково документальний, з автобіографічними мотивами. Але Альба де Сеспедес була зовсім іншою жінкою, яка походила з іншого світу. Наприклад, її дід був першим президентом Куби.Її перший роман «Повернення назад немає» миттєво став бестселером у 1938 році. Це історія восьми молодих жінок — свого роду рання версія роману Мері Маккарті «Група», про який я вперше почула не так давно, є своєрідним першоджерелом «Сексу у великому місті».Альба де Сеспедес писала феміністичні тексти, була комуністкою та антифашисткою, що зробило її мішенню для фашистів. У 1943 році вона разом із чоловіком Франко Бунусом втекла з Рима до Абруццо з наміром пересидіти небезпеку в сільській місцевості, а зрештою місяць переховувалася у лісі.Згодом вона опинилася в Барі, де разом з іншими журналістами з Рима та місцевими антифашистами почала працювати на радіо.Де Сеспедес стала директоркою програми «L’Italia combatte!» («Італія бореться!»). Вона сама виходила в ефір двічі на тиждень під іменем Клоринда — героїні-воїтельки епосу «Звільнений Єрусалим» поета XVI століття Торквато Тассо. У своїх програмах вона нерідко зверталася безпосередньо до жінок.Альба де Сеспедес працювала журналісткою, була авторкою бестселерів і важливою літературною фігурою в Італії, а згодом переїхала до Парижа.Англійською її перевідкрили теж не так давно — і не без допомоги Елени Ферранте. Саме вона сприяла поверненню інтересу до де Сеспедес. Переклад «Забороненого зошита» зробила перекладачка Ферранте Енн Гольдштейн, і він став першим у серії перевидань романів де Сеспедес.Ферранте вплинула і на повернення Наталії Гінзбург в англомовний простір. Це дуже цікавий кейс, як популярна письменниця популяризує літературу своєї країни. До речі, Гінзбург теж вийшла у «Видавництві Анетти Антоненко».Для таких текстів певно треба завести substack.