Коли ми говоримо про книжки | Чекаю «Сьюзен Зонтаґ: повне інтерв’ю для журналу Rolling Stone». У 197...

Чекаю «Сьюзен Зонтаґ: повне інтерв’ю для журналу Rolling Stone». У 1978 році американський письменник, журналіст і редактор Rolling Stone Джонатан Котт провів із Зонтаґ серію глибоких бесід у Парижі та Нью-Йорку. З 12 годин записаних інтерв’ю тоді було опубліковано лише невеликий фрагмент у журналі. Повна версія розмови залишалася недоступною для широкого загалу аж до 2013 року, коли її вперше видали окремою книжкою.Українською видають «Основи», переклала Ярослава Стріхa. Апоки маємо уривок на сайті. У нашій культурі жінок приписують до світу почуттів, бо світ чоловіків визначають як світ дій, сили, виконавчої здатності, спроможності відсторонитися; отже, жінки стають вмістилищами почуттів і чутливості. Мистецтво в нашому суспільстві сприймають як посутньо жіночу діяльність, але в минулому, звичайно, бувало й інакше, бо раніше чоловіки не визначали себе через відмову від усього жіночого.Один з моїх найдавніших хрестових походів скеровано саме проти такого протиставлення між думкою і почуттями, яке насправді складає підвалини всіх антиінтелектуальних рухів: серце проти голови, мислення проти почуття, фантазія проти судження… на мою думку, це неправильно. Тіла в нас усіх більш-менш однакові, а ось мислення дуже різне. Я вважаю, що мислимо ми здебільшого за допомогою інструментів, наданих культурою, а не за допомогою тіл, і тому у світі значно більше розмаїття типів мислення. У мене складається враження, що мислення — це форма почуттів, а почуття — це форма мислення.Наприклад, результатом моєї діяльності стають книжки, фільми і предмети, не тотожні мені, але це словесні, візуальні чи ще якісь транскрипції моєї творчості; вважається, що це суто інтелектуальний процес. Але більшість моєї діяльності пов’язана з інтуїцією не менше, ніж з розумом. Любов не обов’язково передбачає розуміння, але коли любиш, то вдаєшся до різних думок і суджень. У фізичного бажання, у хіті є інтелектуальна структура. Звичка розділяти думку і почуття — це просто чергова форма демагогії, яка спричиняє великий клопіт, змушуючи людей сумніватися в тому, у чому не потрібно сумніватися, але не варто і приймати це як даність.Такий підхід до розуміння себе здається мені дуже деструктивним — і водночас він покладає на людей провину. Ці стереотипи — мислення проти почуттів, серце проти голови, чоловіче проти жіночого — винайшли в часи, коли людство було певне, буцімто світ рухається до технократії, раціоналізації, науки і таке інше, тож усі ці дихотомії запровадили для захисту від романтичних цінностей.