Коли ми говоримо про книжки | Світ набагато цікавіший і складніший, ніж може описати реалізм, людськ...

Світ набагато цікавіший і складніший, ніж може описати реалізм, людський досвід виходить за його межі.Яким був візит солідарності Ольги Токарчук у столицю України.Скажу одразу, що такої насолоди від питань модератора, від відповідей авторки я давно не отримувала. Це щось надприродне. Зрештою нижче декілька питань-відповідей. Чи має фантастичне більший доторк до реальності, ніж простий реалізм? Світ багатший, щоб його можна було описати простими реченнями. Реалізму недостатньо. Людський досвід виходить за його межі, за межі простого віддзеркалення. Література дає можливість вийти за межі: ставити сумнівні питання, дивитись на світ очима тих, кого ми ніколи не зустрічали.Ольга ставить собі питання сама: «чи можу я в своїй ролі дати вам щось як письменниця?». Принаймні наразі вона хоче тілом бути тут. З нами. Авторка каже, що думає про війну в Україні щодня. Згадує як тільки почалось повномасштабне вторгнення курила біля готелю і не могла повірити. Бо звикла вважати, що «війна — це гріх минулого» і зараз це неможливо. Або ж дуже швидко закінчиться. Якби Ольга Токарчук писала про нашу війну, це був би…Погляд на світ жінки, яка втратила дім і рідних.Погляд пса, який не їв три дні й чекає порятунку в розбомбленому дворі.Погляд забрудненої річки.Погляд дітей, яких вивезли в росію і вони не розуміють, де вони. Це був би погляд очима малих речей, тоді світ більший, не такий як ми його звикли бачити. Це була б страшна книжка з різних перспектив.Писання — спосіб зрозуміти життя інших людей. Література — диво, яке ми маємо використовувати. Якщо це добра література, то вона завжди комунікує понад культурами.Як з’являються ідеї? Може бути щось почуте чи прочитане. Розуміння, що це буде книжка, приходить, коли стаєш одержимою, ідея заволодіває тобою повністю. Це може бути інтелектуальний гачок, щось незʼясоване, недосказане, нерозгадане. Або навпаки — історія, яку вже розказали, але в неї є подвійне дно.Українців переповнює гнів і ненависть до ворога. Чи може бути цей гнів праведним? Гнів — це те, що спричиняє розвиток. Закутане в пелюшки немовля, звільняється від них у гніві, що дає свободу й оборону своїх кордонів. «Ви, українці, маєте право на ваш праведний гнів».in book we trust