Куп'янськ. Центр під нашим контролем, але війна там не закінчилася.Розвідувально-ударна група північноамериканських добровольців бригади «Хартія» штурмом взяла будівлю Куп'янської міськради. 2-й корпус НГУ встановив контроль над центром і веде зачистку.Що важливо:1. Росіяни в місті є. Їх чимало. Вони чинять запеклий опір, працюють малими групами, з підвалів, промзони та околиць.2. Логістика противника не перерізана повністю. Підвезення людей, БК і дронів йде — з перебоями, під вогнем, але йде. 3. Наша піхота спокійно діє в центрі — це ознака локального контролю, але не «місто очищене». У сучасній війні місто не беруть «одним прапором». Його вигризають квартал за кварталом.Аналогія тут проста і неприємна — Бахмут.Там теж спочатку закріпилися в центрі, а потім місяцями йшли бої за розв'язки, багатоповерхівки і околиці, противник зберігав логістику довше, ніж здавалося, лінія фронту всередині міста жила своїм життям.Можна згадати і Мар'їнку, і Авдіївку — контроль над ключовими точками не означає кінець боїв. Це лише перехід до наступної, найбільш виснажливої фази.Можна фіксувати, що Куп'янськ — в активній фазі штурму, центр — за ЗСУ, противник ще не вибитий, місто буде «горіти» довго. Попереду важка, в'язка, правильна робота.Але факт залишається фактом: противника повільно, але невідворотно перемелюють.