Одеська кіностудія // Odesa Film Studio

Тільки сліпий міг не побачити трагедію українського народу. І виявляється такі сліпі були. Ці сліпі свідомо брехали світову громадськість, що в Україні ніякого голоду не було й немає. І це в той час, коли в Україні помирало щодня 25 тисяч людей, щогодини – 1000 чоловік, щохвилини – 17 чоловік.З голоду пухли і вмирали діти, чоловіки й жінки працездатного віку вмирали цілими родинами. Малеча бродила і повзала у пошуках чогось їстівного. У людей розпухали обличчя, ноги, животи. Померлих, а часто ще й живих, звозили, скидали у ями і закопували.Голод охопив усю Україну, та голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Вони виявились найменш захищеними, не брали участь у колгоспному виробництві, а відтак, не отримували рятівних 100-300 г хліба на працюючого.Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами. То ж пом’янемо сьогодні тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.https://youtu.be/ZAIfLwz1oTc?si=FLdsZNtyypRtVfDG

— Прем'єра, чекаємо на Вас! 27 вересня о 19:00Мелодрама «Без нашійника» (1995) фільм Радомира Василевського, історія дружби хлопця та собакиhttps://youtu.be/Ol1ccIrA4YYЗворушлива мелодрама для дітей була знята на Одеській кіностудії у 1995 році під керівництвом режисера Радомира Василевського. І сьогодні на офіційному каналі Одеської кіностудії ми вперше презентуємо україномовну версію фільму.Семикласник Олег Гудков підібрав бездомного пса, привів його додому й раптом з’ясував, що здатний розмовляти з ним. Собака поділився історією свого життя та коханням до породистої доґині Гери, а хлопчик відкрив йому свої таємниці й заповітні мрії. Події розгортаються через кілька зрад з боку нового господаря, який у фіналі розуміє свої помилки й вирушає на пошуки зниклого друга.Знімальна група:Режисер-постановник — Радомир Василевський;Оператор-постановник — Леонід Бурлака;Художник-постановник — Сергій Тарасов;Сценаристи — Ігор Агеєв, Олександр Жилінський;Композитор — Ольга Юдакіна.У ролях:Артур Майн — Олег Гудков;Наташа Глуган — Ліна Корнеєва;Марина Дюжева — мама Олега;Володимир Носик — тато Олега;Валентина Салтовська — бабуся Олега;Наталія Бузько — мама Ліни;Аристарх Ліванов — тато Ліни;Віктор Павлов — Микола Хавкін;Наталя Позднякова — Адочка Хавкіна;Олександр Ільїн — господар Сема;В’ячеслав Ушанов — господар Лорда;Олексій Заливалов — господар Рекса;Любов Руднева — господиня Джульбарса;Олексій Агоп’ян — господар Джульбарса.Це більше, ніж просто історія про дружбу хлопця й собаки. Фільм нагадує нам, наскільки важливо бути уважними й добрими до всіх чотирилапих мешканців нашої планети. Це один з найтепліших і найпроникливіших фільмів Василевського, що демонструє його постійну любов до дитячого кіно, його тонке розуміння дитячої душі й здатність розповісти історію з відкритим серцем.Історія добра, людяності, вчинків. Хоча історія побудована довкола звичайних міських дітей та підлітків, Василевський додає у візуальний ряд легку казковість — через світло, кольори, іноді майже театральні деталі костюмів та декорацій. Камера часто "зазирає" у закутки дворів, під’їздів, берегів річки, що створює атмосферу знайомого дитинства.Фільм отримав численні нагороди:На IV Міжнародному дитячому кінофестивалі «Артек» (1996) — «За найдобріший фільм», приз за музику (Ольга Юдакіна) і для кращого хлопчика-актора (Артур Майн) ;Приз за кращий фільм на фестивалі «Кришталеві джерела» (Суми) ;На Всеукраїнському телевізійному фестивалі для дітей і юнацтва «Золоте курча» (Київ, 1997) — дипломи та визнання ;Спеціальний приз «За розвиток гуманістичної теми в дитячому кіно» на фестивалі країн СНД (1997), а також нагорода на Болгарському фестивалі дитячого кіно (1997).Діліться враженнями в коментарях: чи сподобався вам фільм і чому, на вашу думку, він навчає?#РадомирВасилевський #АртурМайн #ВолодимирНосикhttps://youtu.be/Ol1ccIrA4YY

— Прем'єра, чекаємо на Вас! 4 вересня о 19:00Поки є час (1987) історична драма, фільм Бориса Шиленка«Поки є час» - це не просто ще один фільм про козаків. Ця кіноподорож у далеке XVII століття, коли доля України вирішувалася у битвах, кривавих сутичках та відчайдушних пагонах із полону.У народі про запорізьких козаків складено безліч легенд, і ця стрічка органічно вплітається у великий епос — десь відбиваючи історичну правду, десь додаючи художніх вигадок, які лише посилюють атмосферу часу.Фільм знятий 1987 року на Київській кіностудії імені Олександра Довженка режисером Борисом Шиленком.Події розгортаються після того, як двоє козаків, побратими Петро та Павло, вириваються з турецького полону. Їхній шлях додому стає справжнім випробуванням: важким, сповненим небезпек, але водночас героїчним. Дорогою вони прагнуть не лише повернутися на рідну землю, а й виконують місію державної ваги — мають попередити відомого козацького ватажка Семена Палея про підступні плани кримського хана, який готує орду до походу на Фастів, а потім і на європейські землі.Це не просто пригодницька історія, а кінотвор, який нагадує нам: «Поки є час — зроби важливе, захисти найдорожчий». Саме ця думка проходить лейтмотив через весь фільм.Знімальна група:Режисер - Борис Шиленко;Сценаристи – Станіслав Тельнюк, Борис Шиленко;Композитор – Олександр Злотник.У ролях:Іван Гаврилюк (Петро);Віктор Півненко (Павло);Нурбей Камкія (Юзбаші);Лембіт Ульфсак (Адамек);Ліана Петрусенко (Галина);Михайло Голубович (Георгій);Лесь Сердюк (Іован) та інші.«Поки є час» — це пригодницьке кіно про силу дружби, вірність обов'язку та любов до рідної землі.Тема козацтва — безмежна та героїчна. Ми віримо, що згодом з'явиться ще більше фільмів, які гідно популяризують велич та дух запорізьких козаків.#ІванГаврилюк #ВікторПівненко #ЛембітУльфсакhttps://youtu.be/8e3s3AlfmOE

Звернення Зеленського. 1269 день війни (2025) Новини 15 серпня 2025 року. Звернення Президента України Володимира Зеленського на 1269 день війни: «Отримую доповіді від нашої розвідки, від дипломатів про підготовку зустрічі на Алясці, про те, із чим їде Путін. Отримуємо також доповіді з регіонів України після російських ударів. Суми – російський удар по центральному ринку. Дніпровщина – удари по містах і підприємствах. Запоріжжя, Херсонщина, Донеччина – свідомі російські удари. Війна триває. Триває саме через те, що немає не тільки наказу, але й сигналів про підготовку Москви завершувати цю війну. У день перемовин вони теж убивають. І це багато говорить. Напередодні ми обговорили зі Сполученими Штатами Америки, із європейцями, що дійсно може спрацювати. Усім потрібне чесне закінчення війни. Україна готова працювати максимально продуктивно, щоб завершити війну. Сподіваємося на сильну позицію Америки. Все буде від цього залежати – росіяни зважають на американську силу. Саме на силу».#Війна2025 #ПутінТрамп #Зеленськийhttps://youtu.be/BX4OGDwEfVA

Повернувся до Москви, у 1962—1998 рр. (з перервою) служив у Московському театрі драми і комедії на Таганці (головний режисер Ю. П. Любимов), де зіграв близько 30 ролей. У 1985—1987 рр. — актор театру «Современник» на запрошення головного режисера Г. Б. Волчек.З 1969 поставив на ТБ ряд телеспектаклів.На початку 60-х дебютував на телебаченні і в кіно. Знявся більше ніж у сорока телеспектаклях і кінофільмах.Працював над дубляжем ігрового кіно і озвучуванням мультфільмів (зокрема, «Чарівник Смарагдового міста» (1974, Бастінда), «Якого рожна хочеться?» (1975), «Пригоди капітана Врунгеля» (Адмірал в 4-й серії; диктор радіо у 8-й серії).Автор сценаріїв до ряду фільмів, зокрема, до російсько-українського «Алі-Баба і сорок розбійників» (2005, реж. Віктор Придувалов).У 1990-ті роки ставив драматичні та оперні вистави в Чехії, Ізраїлі, Франції, Німеччини, Австралії, виступав з концертами. Вів курс акторсько-режисерської майстерності для студентів в США[2].В даний час гастролює з виставами, поетичними моноспектаклями, творчими вечорами, веде програми на телебаченні (зокрема, «Таланти і шанувальники», «Золотий вік Таганки» тощо).Автор кількох художніх і публіцистичних книг.І якщо ми вітаємо Атоса, то це черговий привід вкотре переглянути стрічку Одеської кіностудії 1978 року — «Д'Артаньян і три мушкетери» https://www.youtube.com/watch?v=ZkB5lxBUgDk

Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1208-го дня війни (2025) Новиниhttps://youtu.be/x4Efk4SmT38«Сьогодні наші рятувальники боролись із наслідками російського удару по Полтавщині, по Кременчуку. Це був комбінований удар, абсолютно підло продуманий саме проти нашої цивільної інфраструктури – енергетичної інфраструктури. Росіяни застосували в цьому ударі різні типи ракет: крилаті, балістичні та аеробалістичні. Також були і дрони – іранські «шахеди», щоб ускладнити захист для нашої ППО. Значну частину ракет і дронів вдалося збити. Люди не постраждали. Але, на жаль, є ушкодження енергетичної інфраструктури. І це – російський плювок в усе, що намагається зробити міжнародна спільнота, щоб зупинити цю війну. Якраз після розмови Путіна з Трампом. Після того, як американці просили нас не бити по російських енергетичних об’єктах. І тоді, коли сам Путін намагається зобразити із себе посередника для Близького Сходу та намагається хоч якось допомогти своїм спільникам у Тегерані. Це все настільки цинічно».