Мучеництво і терпіння святого Евстатія Мцхетського / Переклад із давньогрузинської, вступна стаття та примітки Н. А. Назарова

У публікації українською мовою представлено переклад одного з ключових текстів давньогрузинської літератури “Мучеництво і терпіння святого Евстатія Мцхетського”, який було написано на межі VI та VII століть н. е. Попри свій порівняно невеликий обсяг, близько 15 сторінок, текст дуже багатий на історичні, культурні та релігійні деталі, а також украй оригінальний з погляду своєї літературної форми. Зокрема, у тексті йдеться про ремісника (чоботаря), перса за походженням, який народився в родині зороастрійського жерця (“мага”). На тридцятому році царювання перського царя Хосрова І з династії Сасанідів (царював у 531–579 рр. н. е.) він приходить до Мцхети і навертається у християнство. Втім, ще у своєму рідному місці Ґанзак у Північно-Західному Ірані він почав цікавитися християнством. Його відступництво від батьківської релігії викликає обурення серед перських колоністів, і ті скаржаться на нього сасанідській адміністрації. Після допитів Евстатія врешті страчують. Утім, під час допитів він оповідає про своє навернення, і в цю оповідь вставлена інша оповідь – катехітична історія усього Святого Письма, укладена в уста архідиякона. Така форма обрамленої повісті не властива іншим текстам того ж періоду, як давньогрузинським, так і відомим у регіоні сирійським чи візантійським житіям. Головне імовірне джерело запозичення такої обрамленої оповіді – пехлевійська редакція “Каліли і Дімни”, що постала за все того ж царя Хосрова І. Анонімний автор міг бути знайомий із пехлевійською літературою і запозичити звідти такий незвичний, як на той час, спосіб оповіді, який тільки через кількасот років стане чимось доволі відомим у літературах Азії та Європи (як у збірці “Тисяча і одна ніч” тощо). Представлений українською мовою вдруге в перекладі, який є точнішим і відповіднішим оригіналу, ніж попередній, текст буде цікавим для істориків, літературознавців, релігієзнавців, теологів, біблістів та всіх, хто цікавиться культурами Сходу та Кавказу.

Посилання: https://oriental-world.org.ua/journal/article/view/845/833