Сталевий авторитет та приклад для всіх підлеглих бійців. Без сумніву, один із кращих військових сучасності. Людина, яка уособлює собою слово «Азов».Сьогодні 32 роки виповнюється Герою України, командиру «Азову», підполковнику Денису «Редісу» Прокопенко.В «Азові» командир це не той, кого призначили за званням. Не той, хто «дослужився» до посади. Для нас командир — це людина, на яку ми рівняємось щодня, з якої беремо приклад, до якої прислухаємось. Це той, в чиїх наказах ми не сумніваємось ані на секунду.З 2014 року «Редіс» пройшов важкий, сповнений випробувань шлях: від рядового солдата до командира роти, батальйону, а згодом і полку. Він завжди був справжнім лідером, який здатен не тільки давати накази та ставити задачі, але й, найголовніше — бути відповідальним за ввірений йому особовий склад та прийняті ним рішення. Ця здатність брати відповідальність в надзвичайно складних ситуаціях найяскравіше проявилася під час надважких боїв у Маріуполі, керування обороною якого взяв на себе «Редіс».Це вже другий день народження нашого командира, який він зустрічає в полоні. У минулому році це були стіни московської в'язниці. Нині — Туреччина.Наше головне бажання у цей день — якомога швидше повернення «Редіса» додому. На нього чекають не лише бійці «Азову». Не тільки рідні, близькі, друзі. На його повернення чекає вся Україна, служінню якій він присвятив своє життя.Докладаємо всіх зусиль, аби жадане всіма визволення «Редіса» нарешті відбулося. З днем народження, командире!
Підрив Каховської ГЕС росіянами - велика трагедія для України. Єдиний спосіб зупинити це зло - допомагати захисникам України його подолати.Наразі у Патронатної служби сотні підопічних. Це бійці одних з найбільш боєздатних підрозділів української армії: бригади "Азов" та 3-тя окремої штурмової бригади. Конвертуйте свою злість у донати, підтримайте нашу службу. Допоможіть пораненим швидше відновитись та повернутись у стрій для помсти.🤝Банка monobank: https://send.monobank.ua/jar/4NRVR6JzqQ💳Номер картки банки5375 4112 0554 1118Отримувач: Толкачова Олена Олександрівна🇺🇦UAH (ПриватБанк): 5168752003016162Tolkachova Olena🇺🇦UAH, 🇵🇱PLN (Монобанк): 5375411504836680IBAN: UA963220010000026209327739902Swift: UNJSUAUKXXX😇Реквізити для платіжу на благодійний фонд: Найменування отримувача: БО БФ ПАТРОНАТНОІ СЛУЖБИ ЯНГОЛИ АЗОВУКод отримувача: 44853674Рахунок отримувача: UA973052990000026002026224377Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"PayPal: [email protected]: 1BAkfVnRxpvQPdcgeS6y72uMUjk5GGuJSFETH: 0x8e63a242acfa1c2984a02934c7295b0972fcad0c@azovangels
Зібрано 10 тис. голосів з необхідних 25 тис: закликаємо підписати петицію за створення в Києві Меморіалу захисникам Маріуполя «Захисники Маріуполя билися до останнього в повному оточенні, відрізані від великої землі. Їх подвиг не повинні забути. Суспільство має бачити до чого призводить легковажна політика, внаслідок якої частина народу вважали монстра – другом, а держава з перших днів свого становлення роззброювалася. Ціну нашої свободи повинен знати кожен, хто тут живе і кожен, хто сюди приїздить», – коментує створення комплексу керівниця Патронатної служби, Олена Толкачова. Родини загиблих захисників Маріуполя та Патронатна служба закликають українців підтримати проєкт створення пам’ятного комплексу саме на Співочому полі.«На мою думку, Меморіал нашим воїнам має розташовуватися на схилі Дніпра, у самому центрі Києва. Поруч з Меморіальним комплексом, що присвячений Другій Світовій війні», – додає Толкачова.Проєкт меморіального комплексу подібний до ідеї американського військового кладовища Люксембурга. Адже кожен українець має бачити ціну, яку наші військові платять за свободу.@azovsangels
2 червня у Львові відбудеться відкриття виставки воєнної фотографії «Небесний фотограф» солдата 3-ої окремої штурмової бригади Максима Бурди. Він загинув 26 січня 2023 біля Бахмута.24 лютого, у перший день повномасштабної війни, він добровільно приєднався до лав Збройних сил України, хоча був комісований через хворобу хребта, і міг творити далі. Мав позивний «Фотограф», керував БПЛА. У листопаді 2022 року Максим створив Telegram-канал «Military photographer», присвячений воєнній фотографії. Своїми роботами надихав не одну тисячу людей. Збройні сили України неодноразово публікували його роботи на своїх офіційних сторінках. Після закінчення війни найбільше хотів організувати персональну фотовиставку воєнного фото за весь час свого перебування на військовій службі. Його давню мрію здійснили рідні. На фотовиставці представлено 176 робіт трьох розмірів. Відкриття виставки у Львові відбудеться 2 червня о 17:00 у Палаці мистецтв.Частину коштів з продажу фоторобіт та листівок, наліпок, худі та футболок організатори перерахують до благодійного фонду «Янголи Азову»@azovangels
Сьогодні в Києві відбулася урочиста хода під гаслом «Чекаємо додому захисників Маріуполя» В ініційованому Патронатною Службою Азову заході до роковин виходу захисників Маріуполя з заводу «Азовсталь» взяли участь біля тисячі українців, колона рухалась від парку ім. Т.Г. Шевченка до Майдану Незалежності. Хода завершилась виступами представників організацій, що займаються питаннями військовополонених, а також громадських організацій родин полонених та загиблих захисників Маріуполя. Вкотре підіймались питання щодо необхідності якнайшвидшого повернення наших захисників додому, а також залучення відповідальних міжнародних організацій щодо гарантій прав людини та розслідування воєнних злочинів росії.«Звільнення з полону відбувається завдяки титанічній роботі ГУР, СБУ, Омбудсмена, Адміністрації Президента, інших державних органів, Асоціації родин захисників Азовсталі та інших ГО, які дотичні до проблем військовополонених. Ми відповідально заявляємо, що азовцям в полоні найважче. Розуміти це і не мати змоги їх повернути - для нас тяжко.Я закликаю усіх: допоможіть повернути захисників Маріуполя з полону. Кожен день полону для них та їхніх родин - пекельна мука. Звертаємося зараз до всіх українців, а також людей вільного світу: прямо зараз, вже понад рік, в нелюдських умовах і знущаннях знаходяться наші Герої. Пам'ятайте якою ціною ви в безпеці!», – заявила керівниця Патронатної служби, Олена Толкачова. На завершення заходу учасники вшанували пам’ять полеглих Героїв хвилиною мовчання. Дякуємо усім небайдужим, хто долучився! Ми чекаємо повернення додому кожного оборонця України! Та продовжуємо боротися за кожного полоненого так, як вони боролися за нас!@azovangels
🇺🇦9 років «Азову». Асоціація родин захисників «Азовсталі» вітає легендарний підрозділ із визначною датою5 травня – дев’ята річниця з моменту заснування бригади «Азов», легендарного українського підрозділу, який вразив світ своєю мужність під час оборони Маріуполя 2022 року.Шлях цього підрозділу є дійсно феноменальним: добровольчому загону «Чорних чоловічків» вдалося зберегти ідентичність та пройти клопітку і водночас неосяжну трансформацію до масштабів цілої бригади. За плечима азовців – девʼятирічна історія боротьби на різних ділянках фронту, сотні успішних операцій та незліченна кількість прикладів мужньої звитяги кожного окремого бійця. Полеглі в бою азовці є взірцями самопожертви в імʼя Батьківщини та народу. Опір ворогу у Маріуполі відіграв одну з ключових ролей у ході сучасної війни України за незалежність. І сьогодні питання полону героїчних захисників міста гуртує навколо себе тисячі небайдужих, які шанують подвиг воїнів і всіма можливими способами підтримують боротьбу за їхнє повернення додому.Ми віримо в те, що справедливість буде відновлена і азовська бойова хоругва ще очолить не один парад військ в українському Маріуполі. А доки перемоги не досягнуто – «Азов» робитиме все від нього залежне, щоб наблизити її якнайшвидше.З 9-річчям вас, азовці! Слава Україні!Автор відео: @alina_art_collageМузика: Паліндром і Ship Her Son – Спи.Фото: телеграм і твіттер «Азову»; стаття The Washington Post. Відео: «Шлях Азову від Бригади до НГУ» (YouTube «Азову») і зі сторінки в Інстаграм.@AzovstalFamilies
Доки в мене є трохи часу, дещо поясню. Нещодавно я порушував питання щодо полонених захисників Маріуполя, зокрема з АЗОВу. Мені в особисті посипалися повідомлення, мовляв, люди та навіть деякі ЗМІ боялися писати про полонених, бо їх колись закликали мовчати. Навіть більше: людей переконали, що подібні розмови ледве не ставлять хрест на обміну. Я не буду тикати пальцями і нагадувати, що з “евакуації” захисників “Азовсталі” обіцяли повернути протягом кількох місяців. Я тільки нагадаю, що у мовчанку ми граємо вже рік. Що за той час підари зробили з вашими захисниками, нашими друзями, побратимами? Так, як катують азовців, не катують нікого! І я не заглиблююся лише з поваги до самих побратимів і їхніх родин. Але аж ніяк не для збереження ніжної психіки хіпстерів, які, сьорбаючи лавандовий раф, раптово забрели на мій канал. В усіх обмінах немає азовців. Так скажіть мені, як ми зробимо гірше? Це мені нагадує переконання “не готуйся до війни, бо росія нападе” – безглузде як за логікою, так і, як виявилося, на практиці.Гляньте зараз на когось зі своїх близьких. Чоловік, син, брат, батько, донька чи дружина. Друг, колега, просто сусід. А тепер уявіть, що вони не поруч, а вже рік у найзапеклішого ворога, і ті суки що хочуть з ним – те і роблять. Морять голодом у бараках, де немає ліжок та відсутній туалет. Відрізають частини тіла, геніталії, голови. Ви не знаєте, на якому відео з тортурами побачите дорогу вам людину. І, взагалі, чи вона ще жива, чи опинилася серед убитих в Оленівці, померла від антисанітарії або замерзла узимку.Європа 21 століття не бачила того, що ті підари роблять з азовцями. І це в той час, як ми публічно пишаємося тим, як у нас полонені пітухи нажирають морди на їжі, смачнішій за щі у їхньому Усть-Пиздюйську. І ці масні єбала транслюємо в різноманітних інтерв’ю. Мовляв, дивіться як у нас добре, можете спокійно продовжувати робити те, що робите з азовцями – отвєтки вам за це не буде.Не лише 700 азовців – тисячі їхніх родин щодня живуть у пеклі. Тож не бійтеся робити незручно тим, що обісрався і тепер затикає роти. Говоріть про азовців! Нагадуйте про них! Вони зробили для України неможливе. А що Україна для них зробила натомість?
Рік тому відрізані на правому березі Маріуполя сили «Азову» і суміжних підрозділів морської піхоти здійснили прорив на «Азовсталь».Ворог постійно завдавав артилерійських ударів по єдиному мосту, яким можна було дістатись «Азовсталі». Частина бійців «Азову» змогли прорватись по мосту під пекельним вогнем противника. Інша — переправлялася по воді на човнах та вплав.Під шквальними обстрілами, не залишивши напризволяще своїх поранених побратимів, азовці евакуювали їх, ризикуючи життями. Втрачаючи життя.15 квітня — чорна сторінка в історії «Азову». Тоді полк втратив багатьох славних бійців. Справжніх воїнів. Безстрашних та відданих Україні.Проте, ця чорна сторінка осяяна подвигом. Подвигом самовідданості, мужності та вірності. Ніхто і ніколи не зітре його з історії. Наші побратими, які загинули під час прориву, назавжди в нашій пам'яті. Головне завдання «Азову» — не зганьбити їх чин. Не зганьбити пам'ять тих, хто поліг у жорстоких битвах з окупантом до них, і тих, хто загинув після. Гідно продовжити спільну святу справу — визволення України, і довести її до кінця.Лиш тоді, коли будуть покарані всі кати українського народу; коли додому з полону повернуться всі наші брати; коли останній клаптик української землі знову стане вільним — тільки тоді ми зможемо сказати, що цю справу завершено. Їхню справу. Нашу справу.
Патронатна служба просить про допомогу та організовує масштабнийзбір у 10 млн на лікування бійців, що отрималипоранення на бахмутському напрямку Підопічний Патронатній службі підрозділ Азовського руху, 3 окрема штурмова бригада, вже декілька місяців виконує бойові задачі на бахмутському напрямку.В умовах активних бойових дій бійці отримують поранення, в тому числі вкрай тяжкі: ампутації, важкі контузії, мінно-вибухові травми. Якісне лікування та реабілітація потребують багато коштів та часу. На сьогодні у служби сотні підопічних: безпосередньо бійці, родини полеглих героїв, полонених. Ми просимо вашої допомоги, щоб забезпечити їх необхідним.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3o7pJrNf2iОтримувач: Толкачова Олена Олександрівна🇺🇦UAH (ПриватБанк): 5168752003016162Tolkachova Olena🇺🇦UAH, 🇵🇱PLN (Монобанк): 5375411504836680IBAN: UA963220010000026209327739902Swift: UNJSUAUKXXXPayPal: [email protected]: 1BAkfVnRxpvQPdcgeS6y72uMUjk5GGuJSFETH: 0x8e63a242acfa1c2984a02934c7295b0972fcad0c@azovangels
Цього дня у 2014 ми прийняли перший бій проти росіян. Ввечері 14 березня 2014 року російські та проросійські бойовики штурмували офіс «Патріота України» у Харкові на Римарській. Тоді Кремль намагався взяти реванш за Майдан. Міліція на Сході і Півдні у ліпшому випадку вичікувала, чия візьме. На початку березня проросійські сили захопили Харківську ОДА і мали всі шанси отримати контроль над містом. Правда, тоді ж наша група фактично голими руками взяла базу проросійського «Оплоту» в Харкові і щодня робила партизанські вилазки. Наша зухвалість сильно ламала плани антимайдану, тому 14 березня вони вирішили захопити наш офіс на Римарській. Прийшли вже з російськими каналами, які мали в прямому ефірі показувати їхній переможний бій з останніми «нацикам». Харківські менти стояли по периметру і вдавали, що вони «над схваткой» - щоб у вирішальний момент підіграти росіянам.Несподівано для себе мотороли, жиліни та весь прокремлівський паноптикум включно з «нічними вовками» отримали доброго прочухана. Їх було багато. Вони були добре озброєні. Тому навіть не розраховували, що щось піде не так. Ми не чекали наказів. Просто зробили вибір - не бути жертвами. Цей вибір з нами назавжди. За 9 років він приводив нас у різні міста і села, де ми робили неможливе - перемагали росіян не завдяки, а всупереч обставинам. Тоді нас була щопта. Сьогодні нас, добровольців - десятки тисяч. Завдяки добровольцям Україна переламала кремлівський сценарій на Майдані, потім у Харкові, Маріуполі, Одесі та ін. На добровольцях Україна тримається у нинішній війні і зараз. Із днем добровольця усіх причетних!
