Під час боїв за Вугледар підрозділ безпілотних систем 77 окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади виконував завдання з повітряної розвідки та коригування вогню. Дрони фіксували пересування противника, спроби ротацій та підготовку до штурмових дій, що дозволяло завчасно реагувати й завдавати втрат у техніці та особовому складі.У той період роботою підрозділу керував Тарас, позивний «Тарік».Тарасу 31 рік, він родом з Київщини. За освітою — інженер-механік. До повномасштабної війни займався проєктуванням і виготовленням харчового обладнання. У 2023 році добровільно долучився до українського війська, відчувши потребу допомогти армії.Від самого початку служить у 77 оаембр. Розпочинав службу старшим навідником СПГ. Згодом був залучений до аеророзвідки. Коли групу операторів БПЛА в батальйоні переформували у взвод, обійняв посаду головного сержанта взводу.«Взвод, по суті, був створений з нуля. Коли ми виходили на Вугледар, пілотами могли бути тільки я та ще два командири відділень. Усі інші були новачками. Тому весь взвод фактично створювався мною», — розповідає Тарік.Перший бойовий досвід він отримав у Часовому Яру, під Бахмутом. Працював в умовах обмежених ресурсів і постійної зміни обстановки, виконуючи завдання з бойової розвідки. Отриманий досвід став ключовим під час боїв за Вугледар.Після поранення Тарас пройшов відновлення та офіцерський вишкіл і став командиром свого ж взводу. Згодом підрозділ було розгорнуто в роту безпілотних систем, яку він і очолив.Нині Тарік відповідає за організацію роботи роти, підготовку екіпажів і взаємодію з іншими підрозділами.«Роль командира — це управління людьми й процесами. Від розподілу ролей до забезпечення позицій для бойових виходів. Важливо також навчити особовий склад правильно використовувати дрони та обладнання», — пояснює він.За словами Таріка, основною проблемою залишається нестача екіпажів. Забезпечення дронами покращилося, як і рівень підготовки, однак людей, готових працювати в БПЛА, все ще бракує.«За більшої кількості екіпажів можна ефективніше стримувати противника, ускладнювати його ротації та знижувати наступальний потенціал», — зазначає командир.Шлях Тараса показує глибоке особистісне зростання, яке приходить тільки в часи великої відповідальності. Відповідальності не лише за себе самого, а за своїх побратимів – за весь колектив. Без його прикладу та прикладів інших героїв-оборонців України - неможливі перемога чи справедливий мир. Хочеш їх приблизити ? Долучайся до лав 77 оаембр, або підтримай нас донатом!Facebook | Instagram | YouTube | Донат на потреби 77 оаембр