Про онлайн навчання з особистих спостережень.
У мене у родичів діти навчалися онлайн у прикордонні. Причому ще з ковіду, якщо вони і виходили на уроки, то зовсім коротко.

Переважно це був "асинхронний" режим, коли вчителі просто скидали у вайбер номери вправ, які потрібно виконати. На мою думку, це була і є профанація і халтура. З таким навчанням діти доходили до старшої школи, читаючи по складах. Нікого це не хвилювало, і те що діти не склали НМТ було проблемою цих дітей.

Донька вчилася онлайн при ковіді у школі дистанційного навчання. Рік, платна школа. За оцінками вона там була відмінницею, всі записи слухала і завдання виконувала. По факту знання були поверховими. У лютому місяці, вивчаючи хімію вже цілий семестр, вона мене запитала "що таке валентність?"
Ми потім наймали репетиторів, щоб закрити прогалини.

Далі вона вчилася у ліцеї, який з початку вторгнення на кілька місяців перейшов на онлайн. Перші онлайн уроки почалися 24 лютого 22го року. Всі заняття проводилися, діти сиділи з увімкненими екранами, вчителі нормально взаємодіяли.

Молодший син зараз вчиться онлайн, тому що у школі ремонт. Складно, бо п'ятикласники не дуже організовані, але знову ж таки, уроки проводяться, діти працюють з учителем.

Старша донька має репетиторські курси з історії України, всі заняття у неї он-лайн. Серед іншого, готує дітей до випускних іспитів. Заняття дуже насичені, там є місце і для лекційної частини, і для додаткових відео, і для групових обговорень. Але це платно, батьки платять за ці уроки.

Що іще? Молодша донька зараз вчиться у двох вишах. У Київській школі економіки очно, там не розглядають варіант онлайн. Як компроміс, встановили у аудиторіях камери і дозволяють підключатися дистанційно тим, хто не може приїхати очно.

І КПІ, де заняття онлайн, причому під час повітряних тривог не проводяться і не відпрацьовуються. Якщо чесно, я не розумію, за що ми там платимо гроші. З профільного предмету за семестр було три години онлайн, решта лекцій скасована.

Тобто он-лайн навчання буває різним, і тут багато залежить від бажання його організувати з боку навчального закладу.