Мій улюблений допис - можна писати про себе і тільки про себе, і всі до цього поставляться з розумінням (і скрипом зубовним). І 20, і 30, і 40 років я сприймала як важливий рубіж. А потім за якийсь час зрозуміла, що даремно, нічого особливо не змінилося. Але думала собі - ну нехай, от буде п'ятдесят...Ну от тепер 50. І що? А нічого :) Можу поділитися враженнями, щоб заспокоїти тих, хто іще ні, і розсмішити тих, хто уже так. По перше, я вже зрозуміла, що одним людям я подобаюся, іншим ні. І мені набагато цікавіше і приємніше проводити час із першими, аніж витрачати його на других. Нема сенсу особливо щось комусь доводити чи виправдовуватися, світ великий, вони знайдуть собі когось іншого, щоб любити, і я знайду більш улюблене для себе товариство також. Далі - фізичний стан і здоров'я. У жінок це не експонента, а плато. Тобто рівно-рівно, потім провал, потім знову рівно. Чим більше ти вкладаєш грошей у своє здоров'я, тим кращий у тебе вигляд. (Ага, банальність. А ви спробуйте на практиці хоча би нормального терапевта знайти.)Ну і десь після сорока п'яти настає така розвилочка, коли потрібно прийняти усвідомлене рішення: або ти додаєш спорт, починаєш бігати, рухатися і ходити в зал, або ні. Прийняте рішення вплине на якість і тривалість твого життя. Батьки і діти. Вдячна страшенно і тим, і іншим, вони моє найближче коло любові. Але розумію, що ми з батьками лишаємося на своєму березі, а діти підуть далі. Мене з'їдає провина за те, що ми не убезпечили їх від війни, що рішення, прийняті попередниками, переклали війну на їхні голови. Тому роблю все що можу, щоб допомогти нашим військовим. Все ще вірю у день перемоги і уявляю, яким він буде. Нові справи. Цього року я пішла вчитися до магістратури, і дуже добре пам'ятаю ключовий для себе момент, коли розклала перед собою два напрямки і вагалася, який обрати? Переклад? Це означатиме навчання і удосконалення у сфері, якою я займаюся усе життя. Нові нюанси, поглиблене дослідження вже знайомої мені території. Або щось нове. Це взагалі нормально, стати новачком у п'ятдесят? Без жодних гарантій, знайомств, з обмеженим часом, з помилками, які обов'язково будуть, і які, напевно, значно болючіші у такому віці? Я реально писала плюси і мінуси, і переклад набрав значно більше плюсів. А тоді я порвала аркушик і пішла на психологію. Довкола море, просто океан людського болю. Я бачу це так чітко, ніби у кожного світловий сигнал над головою. І я зможу комусь допомогти. От виросту, виучусь - і займатимусь цим наступних п'ятдесят років. І ще писатиму книги, так би мовити, кусатиму те саме яблуко з іншого боку. Зустрінемося десь посередині. А, і ще момент, про гроші.Якщо жінка байдужа до діамантів і брендового одягу - не поспішай радіти. Можливо, вона подорожує - а це ще дорожче :) З побажань собі на наступні роки: Перемоги України у війні. Все інше я зароблю і зроблю сама. Торжества справедливості усім нам. Ну і традиційно відкриваю свою особисту банку для привітань. Ви знаєте, що як і у попередні роки, зібрані кошти будуть розподілені між волонтерами, які допомагають пораненим, а також евакуюють немічних і старих з лінії фронту і вивозять тварин. Дякую усім тим, хто зі мною і кому я подобаюся :) Я теж вас люблю.