Не буду виправдовуватися, що написаний вчора пост про Дізеля - був емоційним виплеском, бо не бачу потреби у виправданнях. Я - є. Таким, яким є. Сьогодні і зараз. Завтра. Тріпачам типу *Моновой і її дволапим алабаям ще раз: так, я особливо з 2019 часто заглядаю в очі власним демонам - тобто, випиваю, але НЕ ЗАВЖДИ КОЛИ Я ПИШУ ВІДВЕРТІСТЬ перед своєю аудиторією я бухий. Я абсолютно тверезим можу вам такого наговорити, що у вас мозок вигорить ,або сплавлиться. Бо я чистий як сльоза і мої слова як вогонь. В тому сенсі, що за спиною немає ножів. Ні до кого. Ви - зрадники власних переконань. І заздрість саме через це. У вас є бабло, в мене його мінімум, зате я багатший ніж ви всі разом. І мені пох на ваші судження і осудження. Ви - ніхто. На сьогодні ви багаті Буратіни, бо продали гідність і честь, якої, можливо, й не було, в ми помилялися щодо Вас. *Монова - занесена у власний список помилок моїх. Були часи, доклав зусиль щодо її продвигу якось. Іншим, хто чує, бачить, розділяє мух від котлет - дякую. Складно нам з вами. А ніхто й не обіцяв феєрверків. А далі буде ще складніше. На питання, чи я завжди пишу про пісні, їх авторів, свої переживання і відчуття бухим - ні. Буває, але не завжди. Я - є. Таким. Завжди. І буду ним до останнього мого "па-па".