Перед Пасхою, ще й на Страсному тижні, було багато розмов та дорікань, що люди прибирають, миють вікна, готують домівки. Така праця йде проти “високодуховної” самоправедної доктрини згідно з якою Богу треба поклонятися в душі, а не у кожен момент, кожним аспектом свого життя. Та такі високодуховні люди, радше великі ледаща.Господь ніколи не дорікає тим, хто виявляє турботу, гостинність. Навпаки, це велика чеснота. Марія слухала Господа, поки Марта клопоталася по дому. Остання, звернувшись до Господа, обурилася поведінкою сестри. Та Христос сказав: “Марфо! Марфо! Ти турбуєшся і клопочешся про багато що. А потрібне ж тільки одне; Марія ж благу обрала частку, яка не відніметься від неї.“ Слухати Христа краще, ніж прислуговувати. Це, однак, не означає, що активне служіння є поганим, утім воно може, але не повинне, затьмарюватися нервозністю та злобою. І Марта, і Марія є святими у Церкві. Вони вказують, що коли ми зосереджені на Христі, то наше служіння має правильний центр та не веде до дорікання чи забування про Бога як причину усіх благ. Таким чином, прибирання та приготуванням перед Пасхою є чудовими речами, коли ми запрошуємо Христа у свою оновлену та чисту оселю. Однак, центром завжди має бути Ісус Христос, якого ми зустрічаємо у літургійному житті православної Церкви.Це не потрапляє у пости в соцмережах, але літургія була б неможливою без праці усієї громади. Люди, сповнюючись Святим Духом, співають, прибирають у церкві, чистять свічники, лагодять облачення, прикрашають церкву квітами, готують наїдки, варять каву, помагають з дітьми, і таке інше. Не кожний у Церкві робить одне й те саме, але праця кожного благословенна в очах Господа.