📚 Непозбувний книгочитун | У нас з Гудрідсом майже співпала середня оцінка "Законів Невриди" Кате...

У нас з Гудрідсом майже співпала середня оцінка "Законів Невриди" Катерини Самойленко, але є нюанс. На Гудрідс п'ятибальна система, а у нас на клубі - десятибальна 😅 На Гудрідс стоїть 4,17, а у нас вийшло 4,8.Основні претензії в тому, що авторка кидає нас у вигаданий світ, у якому героїня відразу нічому не дивується, а нам багато що не пояснюють. Плюс погане (відсутнє) редагування і численні нестиковки 🤷Трохи цитат з обговорення: Чого героїня відразу ж, як потрапляє у цей світ, намагається втекти? Тебе тут захищають, ти поранена, у великому маєтку, там напевно є бібліотека, сиди читай! В будь-якій незрозумілій ситуації ми тут вбиваємо селян У мене було відчуття як в дитинстві: сідаєш дивитися серіал по телевізору, але не з першої серії. І ти така "ну загалом цікаво, але не ясно, що тут відбувається. Напевно, про це раніше розповідали. Ну розберусь по ходу". Було б добре порізать усіх зайвих героїв і показувать мені тільки Корвіна Це було нелогічно, але ця ситуація задала мені рамку на все подальше читання книжки. Я відразу зрозуміла, у що вв'язалася. - Кобальтові очі - це які? - Тобто а алізаринові губи у вас питань не викликали? Якщо це чорновик - це дуже талановитий чорновик. А якщо це вже вичитана, відредагована книжка - це дуже погано Їй кажуть: ти не зможеш пройти через браму, бо в Двоповню вона закривається. А героїня така: "та пофіг, піду спробую". - Там немає роз'яснення, який саме це військовий чин. - Та яка різниця? - Ну як, є ж різниця, з ким трахається наслідний князь - з генералом, чи з солдатом? Авторка монетизувала свою мігрень. Може це якась хвороба, але книжка мені справді сподобалася. Коли я перестала думать, стало харашо. Я відмічала стікерами моменти, де взагалі не викупаю, що відбувається, але у мене закінчилися стікери. Тут реально не вистачає прутнів. Тоді я б розуміла, навіщо я це читаю: типу - ну ладно, це я потерплю, зате далі буде секс. Але ні! З плюсів - книжка красива, і це епічне фентезі. По плюсах на цьому все. Їй кажуть: Натаїр за тобою полює, нікуди не ходи. Вона така: "харашо, але я вже зібрала манатки і зйобуюся". - Я ще не дочитала, але я дуже хочу дочитать, бо у мене так багато питань!- Думаєш, це допоможе? Вона потрапляє у інший світ і каже "можна у вас тут подзвонить?". Ну вибачай, у нас тут Київстар не ловить. - Вона виходила заміж вже вагітною - Не знаю, я свічку не тримала - Брауні загалом - це міфологічні істоти - Брауні - це тістечка, на цьому все! Я тепер коли бачу круків на вулицях, про всяк випадок вітаюсь, мало лі шо. Свій відгук я ще спробую днями сформулювати, а на наступний клуб читатимемо щось реалістичне 😅Сенс на Хрещатику, дякуємо, що терпите нас 🥰