Поки тимчасово дали світло, гляньте ще, як красиво Олексій Жупанський проїхався по видавництвах у своєму річному підсумковому пості 🤌. Нарешті хтось токсичить сильніше за мене )Рідко хто на книжковому ринку готовий так сміливо говорити про колег: Ринок зростає, видавництв стає все більше, і вони все більше видають книжок, а от приріст фахівців відповідного рівня залишається невеликим. Свідченням цього є низка скандалів через ганебно низьку і халтурну якість перекладів, які протягом усього року постійно збурювали читацькі спільноти. В особливих випадках самоназвані «професіонали» не соромилися цілковито покладатися у перекладі та редагуванні на ШІ, навіть не завдавши собі клопоту вичитати фінальні версії, після чого у вже надрукованих книжках читачі прямо посеред тексту знаходили не видалені рештки промтів на кшталт «якщо хочете, можу перечитати увесь текст цілісно і запропонувати фінальну редакцію без помилок стилістичних розбіжностей». Дякуємо, любий ШІ, кажемо ми, ти вже й так зробив усе що міг. На відміну від перекладача, редакторів, коректора і купи інших відповідальних за випуск людей, зазначених у вихідних даних книжки. Що з цим робити, поки що не зовсім зрозуміло, бо, як показує практика, покладатися на совість таких видавництв вже давно не випадає. Надто великий потік книжок, які треба встигнути видати за пів року і продати за три місяці, інакше потім вони нікому не будуть потрібні. Надто низький рівень відповідальності, не кажучи вже про фаховість окремих причетних до роботи над такими книжками виконавців. Надто байдуже всім, хто працював над тими книжками, окрім самих читачів, яким потім доводиться продиратися крізь хащі нечитабельних текстів, шпортаючись об невидалені промти для ШІ. Сумно.