📚 Непозбувний книгочитун | Через те, що русня досі існує, не змогли додивитися виставу в "Малому ...

Через те, що русня досі існує, не змогли додивитися виставу в "Малому театрі" за Йогансеном - «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» 😢 Це перше (у галактиці!) театральне прочитання твору Йогансена, яке утнув режисер з Харкова Артем Вусик. Не вистачило буквально 20 хвилин часу, але вже можу сказати, що це було дуже прикольно. - Маленький зал, максимум на 50 глядачів (а то й 40); - Хаотично розставлені стільці, на яких можна сидіти як хочеш; - Сцена - на підвищенні, по всьому периметру довкола глядацької зали; - Актори переміщуються по сцені, і треба крутити головою, переставляти стілець в іншу сторону, крутитися: бо вистава то позаду тебе, то збоку, то спереду) ;- Відповідно постійно опиняєшся на різній відстані щодо акторів: не існує першого ряду чи останнього; - А ще в якийсь момент глядачі стають полем гречки, в яку ховається герой ) Вистава, як і сам роман, абсурдистська, дивна, іронічна, там і вривання оповідача, і раптові перевтілення акторів у інших героїв, не завжди все ясно (але дуже цікаво).Ось вам з опису:це експеримент, у якому сюжет розпадається на шматки, простір рухається разом із глядачем, а сенс постійно вислизає. утім, цим фиґлям треба просто довіритися. Шкода, що не вийшло додивитися через тривогу, але задоволення отримати все одно встигла. Якщо матимете нагоду сходити - йдіть!Але книжку треба було б спочатку прочитати 🫣