Національний науково-природничий музей НАН України 🇺🇦

Саме ці процеси вивчає й пояснює музей. Ми зберігаємо та ділимось знаннями про Землю, еволюцію життя, види, які вже зникли, і ті, збереження яких ще можливе. Коли ви приходите до музею, ви підтримуєте не абстрактний простір, а конкретних фахівців, науковців, зберігачів фондів, екскурсоводів, технічних працівників, які забезпечують безперервність роботи музею. Сьогодні музей існує завдяки вам. Квиток до музею це не формальність. Це жест солідарності. Це ваш голос: «…це важливо». Це спосіб сказати: культура і наука не є розкішшю навіть у найтемніші часи, вони є опорою та натхненням.Ходіть в музеї! з дітьми або самі. Запрошуйте друзів. Підтримуйте музеї які усе своє "життя" допомагають людям краще розуміти світ і своє місце в ньому.🔸🔹А ми запрошуємо у суботу 31 січня на наші програми для школярів і дошкільнят «Морські тварини: доісторичний світ» Це буде нове занурення і водночас мандрівка в минуле, де ми разом простежимо, хто мешкав на нашій планеті мільйони років тому.Програми складатимуться з трьох частин:— інтерактивна демонстрація зі справжніми викопними рештками;— екскурсія музеєм із завданнями;— квест з пошуком захованого предмета.Ми працюємо при відключеннях електрики, але з міркувань безпеки не проводимо заходи під час повітряних тривог.🕚 11:30 — інтерактивна програма для дошкільнят (4-6 років), реєстрація ТУТ 📌🕐 13:00 — інтерактивна програма для школярів (від 7 років), реєстрація ТУТ 📌Приходьте. Спостерігайте. Ставте запитання. Саме з цього завжди починалося пізнання.До зустрічі 🌿🦣

...ми працюємо, приймаючи всі виклики. Свідомо. Бо життя триває. Впродовж року ми не припиняли проводити освітні програми для дітей і дорослих:екскурсії, інтерактивні програми, лекції, онлайн-зустрічі.Цей рік був плідним і для виставкової діяльності музею.У нашій виставковій залі ми представили три виставкові проекти, від теми польоту у живій природі до мікросвіту комах і ботанічного мистецтва. Це були виставки про різноманіття, складність і красу світу, який ми прагнемо і вчимося берегти.Науковці музею також долучилися до створення виставки «Україна WOW», проекту, що допомагає глибше зрозуміти, хто ми є, яка наша історія, чим ми пишаємося, що бережемо і за що боремося у війні з підступним сусідом-загарбником. Також цей проект став і благодійною ініціативою на підтримку музейних установ, за що ми щиро дякуємо його організаторам ГО «Ukraine WOW». Експонування цієї виставки триває у виставковому просторі Київського центрального вокзалу до 11 січня 2026 року. Обов’язково відвідайте її.Ще одним важливим кроком у цьому році стала наша участь у міжнародному виставковому проекті «Скарби Землі. Приховані багатства Європи» (Munich Show 2025, Німеччина), присвяченому мінеральній і ресурсній спадщині континенту. У виставці взяли участь дванадцять держав. У час війни така присутність України в європейському культурному просторі має особливе значення — як знак нашої стійкості, гідності та спільності культури й історії з європейськими народами.В інфографіці до цього допису ви бачите підсумки року в цифрах. Але за кожною цифрою стоять люди. Щоденна праця музейної команди. Професіоналізм. І наше щире прагнення зробити музей живим, динамічним і захоплюючим.Ми вдячні кожному відвідувачу, який обрав музей і підтримав нас своєю присутністю, увагою та довірою. Ми дякуємо меценатам та спонсорам музею, які знаходять можливість підтримувати нас.Ми дякуємо приватним дарувальникам і всім, хто передає музею свої природничі колекції чи предмети, допомагаючи зберігати спільну пам’ять і робити її доступною для наступних поколінь.Дякуємо, що ви з нами.Дякуємо тим, завдяки кому ми можемо працювати.Щиро Ваша,Команда Національного науково-природничого музею НАН України

... Європа є одним із найбільш контрастних у геологічному сенсі регіонів світу: від древніх масивів Балтійського щита до молодих тектонічно активних систем Альп, Карпат і Піренеїв. Саме ця різноманітність визначає спектр ресурсів, які стали основою експозиції — від унікальних кристалічних утворень до стратегічно важливих індустріальних мінералів. У межах виставки було порушено питання екологічних наслідків видобутку, безпеки ресурсів, можливостей переробки та ролі мінералів у сучасній енергетиці й технологічному розвитку.Цього року Україна вперше була представлена у такій спеціальній експозиції. Наш музей надав низку колекційних мінеральних зразків, які засвідчили багатство українських родовищ і вагомий внесок національної геологічної школи в європейський науковий контекст. Участь у події стала важливим знаком нашої стійкої присутності в міжнародному виставковому та академічному просторі — навіть у час війни.Ми високо цінуємо підтримку організаторів цієї вражаючої події та всіх, хто сприяв участі нашого музею в цій експозиції.Окрема подяка — доктору Міхаелі Мейєр та родині Ксенії Левтерової, чий супровід на усіх етапах комунікації допоміг забезпечити гідну презентацію українських зразків.

Друзі, ми розпочинаємо реєстрації на програми цієї суботи🌿 📅 20 грудня, субота:🔸10:00 🔬 Онлайн для дітей "Мікроскопічні дива". Реєстрація ➡️ ТУТ 🔹11:30 та 13:00 🦣 Інтерактивна програма в музеї «Загадки трилобітів»❗️З технічних причин раніше оголошені програми замінюються.Натомість ми раді повідомити: Третя палеонтологічна колекція повертається!Навіть якщо ви не були на перших двох зустрічах — до циклу можна долучитися саме з цієї події.«Загадки трилобітів: твоя третя палеонтологічна колекція» - це захоплива історія про одних із найчудовіших вимерлих істот, які колись мешкали на нашій планеті. Ми поговоримо про найбільших представників цієї групи, найдивніші форми та про те, як змінювалися уявлення науковців щодо зовнішнього вигляду трилобітів.🔍 У програмі:✔️демонстрація зразків (усе можна буде потримати в руках);✔️екскурсія експозицією;✔️пізнавальні завдання та квест.11:30 програма для дітей 4–6 років. Реєстрація ➡️ ТУТ13:00 програма для дітей від 7 років. Реєстрація ➡️ ТУТДо зустрічі 🦣🌿

Друзі, нарешті ми готові оголосити про відкриття нової виставки!З 11 грудня у виставковій залі музею відкривається виставка «ЕНТОМОКОСМОС: МІЖ МІКРОСКОПОМ ТА АКВАРЕЛЛЮ», присвячена одному з найменш помітних, але надзвичайно складних і структурно різноманітних світів біорізноманіття - світу комах.«Ентомокосмос» - це проект, у якому ентомологія поєдналась з мистецтвом наукової ілюстрації, відкриваючи широкий спектр еволюційних рішень, морфологічних адаптацій і форм, що зазвичай залишаються поза полем нашої звичної уваги.Ми представляємо частину ентомологічної колекції музею, що налічує понад 3 000 зразків. Серед них — різноманіття денних і нічних метеликів, жуків та інших членистоногих із різних регіонів світу, включно з видами, відомими своїми рекордними розмірами та винятковими біологічними особливостями. Окрема складова експозиції - акварельні роботи Каті Шиови, виконані в жанрі Natural History Illustration: точні, структурні, спрямовані на фіксацію морфології та характерних природних рис видів. 👇

📅 Четвер, 27 листопада, 19:00🌏 Онлайн-подія «Дивовижна планета» (для дітей від 7 років і дорослих)Захід з нагоди Міжнародного дня залучення до науки заради сталого розвитку.Запрошуємо у віртуальну подорож до Національного науково-природничого музею НАН України — майже з будь-якої точки світу!Під час онлайн-екскурсії ми покажемо 12 унікальних експонатів з відділів Геології, Палеонтології, Зоології та Ботаніки та розповімо історії про мінерали, рослини, тварин, викопні рештки та гриби. Після лекції-екскурсії учасники зможуть поставити запитання та взяти участь у вікторині з призами.Реєстрація ➡️ тисніть сюди📅 Неділя, 30 листопада,12:00🍄‍🟫Лекція «Як гриби створили нашу планету”Це друга лекція нашого грибного циклу. Якщо пропустили першу — не хвилюйтесь, можна приєднуватися з будь-якого етапу.Цього разу поговоримо про те чому гриби не стали палео-селебриті, коли вони з’явилися і які маємо перші свідчення їхнього існування; про періоди, коли гриби фактично правили планетою та багато іншого.Реєстрація ➡️ тисніть сюдиДо зустрічі! 🌿🦣

Це інтерактивний стіл, що знайомить з основними етапами розвитку життя на Землі.Стіл створено з урахуванням потреб різних відвідувачів — ним можуть користуватися люди з порушеннями слуху чи зору, а також ті, хто пересувається на колісному кріслі та люди з протезами кінцівок. Подібні інтерактивні елементи стають важливою частиною сучасних музейних експозицій, адже роблять інформацію доступнішою, наочною та цікавою для відвідувачів усіх вікових категорій.Новий елемент експозиції розміщено на другому поверсі музею, у Відділі палеонтології. На столі представлено 12 періодів розвитку життя на планеті — від найдавніших епох до сучасності — з короткими науково-популярними розповідями про кожен із них.Контент підготовлено за грантової підтримки Українського культурного фонду науковцями Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею (м. Кропивницький) та надано в межах співпраці між музеями. Створення цього стола реалізовано завдяки донатам підписників і читачів каналу t.me/Paleo_Daddy, автором якого є наш колега, науковий співробітник Відділу зоології ННПМ НАН України Вадим Яненко, та спроектовано і виготовлено компанією @3dcomlab, що спеціалізується на створенні інтерактивних рішень для музеїв.Щиро дякуємо всім, хто долучився до збору коштів і підтримав реалізацію цього проекту! 🌿🦣

З нагоди канікул пропонуємо більше відкритих програм, ніж зазвичай:📅 Чт, 30 жовтня🕒 15:00 “10 дивовижних комах” школярам 7+Комахи усюди, і вони дивовижні!Ви почуєте 10 історій про звичних і зовсім екзотичних представників цієї групи тварин, побачите підготовлені зразки, дослідите музейну експозицію, виконаєте пізнавальні завдання та, як завжди, завершите день пошуками прихованого предмета під час квесту.🔗 Реєстрація: https://forms.gle/h3FzAHBYRf73S6XN6📅 Пт, 31 жовтня🕦 11:30 “10 моторошних істот” школярам 7+Запрошуємо вас на зустріч із найхимернішими, на нашу думку, істотами, які існують або колись існували на Землі.Ми вирушимо у мандрівку в минуле, щоб познайомитися із загадковими тваринами з дуже специфічними звичками та виглядом: побачимо мечохвоста — істоту, схожу на прибульця, найважчого павука у світі, тварину з «кислотною кров’ю», акул, досконалих за своєю природою, а також рослин-хижаків.У програмі демонстрація, екскурсія та квест.🔗 Реєстрація: https://forms.gle/MGSTySatGNbdPUvC6

🦕🦖🦣Загублений світ у природничому музеї👇🏛У залах Національного науково-природничого музею, що в Києві, чимало цікавинок. Деякі з них привертають увагу кожного😲, деякі залишаються непоміченими відвідувачами🫥 Поміж останніх справжній загублений світ – модель палеонтологічного парку🦕 У 1960-ті з'явилась ідея – зробімо в Києві окремий палеонтологічний музей і довкола "палеонтологічний парк", тобто парк із повнорозмірними скульптурами доісторичних істот. Діло не дійшло далі моделі, яка досі стоїть на другому поверсі природничого музею, під скелетом кита🐋🤔Гадаю не обійшлось без радянської колоніальної політики (даруйте за цей, нині вульгаризований вислів, але вже як є😔). Експозицію в Києві робили в 1966-1969 роках. А в 1968-му затвердили проєкт нової будівлі палеонтологічного музею в Москві – одного з найбільших природничих музеїв світу і либонь найбільшого поміж палеонтологічних. Будівництво колосальної споруди мало не лише просвітницьку мету, але й пропагандистську😳 Щоб кожен приїжджаючий до столиці імперії був вражений – оце масштаб, оце вони можуть! Навіть по мірках 1970-х, коли нафта була в ціні і казна СРСР наповнювалась, московський музей потребував чимало ресурсів. Розпочали будівництво лише у 1973, а завершили аж у 1987 р. Звісно, що про палеонтологічний парк у Києві вже ніхто й не згадував🥲❓ Який сьогодні сенс від моделі нереалізованого київського проєкту? По-перше нагадування. Нехай не сьогодні, не через десять років, не саме в такій формі і можливо не в Києві, а скажімо, в Херсоні. Але палеонтологічний парк вартий втілення🦣🦕🦖🖼По-друге, модель стала самостійним об'єктом палеоарту. Так називають мистецтво реконструкції зовнішнього вигляду вимерлих істот. Палеоарт з'явився майже одночасно з палеонтологією, у 1780 році. Тривалий час цей напрямок розвивався лише в межах науки. До речі вихід у масову культуру стався саме через побудову палеонтологічного парку [1]. У 1852-1854 роках у лондонському парку довкола Crystal Palace встановили скульптури, що зображали рептилій мезозойської ери. Як на сучасне око виглядають вони недолугими, однак їх досі реставрують і зберігають. Вони показують якими уявляли доісторичних тварин у ХІХ столітті, що також пізнавально.🦖🦕Особливої популярності палеоарт набуває у 1960-х роках [2] і тренд триває досі. Зв'язок із наукою зберігається, у шанованих наукових журналах статті часто супроводжують ілюстраціями, виконаними на високому художньому рівні. Але з'явилось чимало робіт, що викликають критику науковців. І справа не лише в непрофесіоналізмі, помилки наявні у реконструкціях як аматорів, так і вправних митців. Сприяє поширенню помилок "культура копіювання", така часта в палеоарті. Це має пояснення – палеоарт знаходиться осторонь сучасного мистецтва. Роботу з доісторичними тваринами важко продати навіть за десяток тисяч доларів, про мільйонні гонорари мова не йдеться, відповідно справжніх майстрів привабити важко. Водночас палеоарт популярний, в світі мільйони людей, які хочуть бачити такі картини. Попит заповнюється переважно роботами дилетантів, які не стільки творять, скільки копіюють попередників [3]. Пошук першообразів подекуди відсилатиме до наукових публікацій та частіше приводитиме до робіт 1950-1960х років. Поміж яких модель палеонтологічного парку, що приховалась під кістяком кита у👉 Національному науково-природничому музеїДжерела натхнення:1) Witton M.P. & al. (2014). State of the Palaeoart. Palaeontologia Electronica, 17(3), 5E, p.2.2) Górnicki S. (2017) Czym jest paleosztuka? Przegląd Geologiczny, 65(3), р.1633) Witton M.P., Naish D., Conway J. (2014) State of the Palaeoart. Palaeontologia Electronica, 17 (3), 5E, p.4.😊Окреме джерело натхнення - протирання пилу в закутках природничого музею

🧏🏼Один коментар з приводу лелеченяти із гнізда Гриця та Одарки.🪽Спершу передісторія – гадаю всі знають про ютуб-канал "Лелека Грицько" – науковці із Національного парку Пирятинський, що на Полтавщині, встановили камеру спостереження у режимі реального часу за лелечим гніздом. Особливо цікаві фрагменти коментує засновник проєкту - доцент Анатолій Подобайло. Деякі відео стають вірусними. Наприклад коротке відео як Грицько їсть щура зібрало майже 90 тисяч переглядів. Довгий стрім зі мною на тому ж каналі зібрав лише 10 тисяч. Втім, не хочу вихвалятись, але якби я з'їв щура, то обійшов би Грицька🍽🐀💪😢Нещодавно глядачі дізнались неприємну новину – можливо найбільш слабкому лелеченяті залишилось недовго дзьобом клацати. Сумна, але цілком звична подія, що регулярно відбувається в гніздах тисяч лелек. У соціальних мережах здійнялась хвиля критики – "та що ж ви за такі науковці, що спостерігаєте, а не намагаєтесь рятувати". Організатори вже дали пояснення, я хочу звернути увагу на інше👉 Природоохоронну діяльність проводять у різних напрямках, зокрема, ознайомлюючи із життям тварин через камери спостереження. Ця форма знайомства із природою не передбачає людського втручання, що є те і показуємо📹👀 Як бачимо, інколи такий підхід викликає обурення🗣🪶Інший напрямок природоохорони – утримання зоопарків. Справжній сучасний зоопарк це не смердючі клітки і не лише демонстрація. Це місце де про тварин піклуються та проводять наукові дослідження, які важко здійснити в природі. Також зоопарки сприяють збереженню диких істот, розмножуючи або утримуючи їх у неволі, із подальшим випуском у природу. Попри користь зоопарків у збереженні природи, їх чимало хто критикує: "тварина повинна жити на природі, а якби вас посадили в клітку і т.д."Спробуємо поєднати дві хвилі критики і отримаємо великий плюх. Вважаєте, що лелеченя потрібно дістати із гнізда і рятувати? А знаєте, як називається організація в якій фахово рятують тварин? Зоопарк. А зоопарки, якщо дослуховуватись до критиків, треба заборонити. Тварини мають жити в природі, як лелеки Гриць з Одаркою та їхніми дітьми. Але лелеченят треба рятувати, вилучати із природи. Але тварини мають жити в природі. Але… і т.д.😵‍💫Не забуваймо, що турбота про природу не обмежується написанням гнівних коментарів😼____📷На фото фрагмент діорами в Національному науково-природничому музеї. До речі, збереження природничих колекцій та створення експозицій – ще два напрямки природоохоронної діяльності.