... Європа є одним із найбільш контрастних у геологічному сенсі регіонів світу: від древніх масивів Балтійського щита до молодих тектонічно активних систем Альп, Карпат і Піренеїв. Саме ця різноманітність визначає спектр ресурсів, які стали основою експозиції — від унікальних кристалічних утворень до стратегічно важливих індустріальних мінералів. У межах виставки було порушено питання екологічних наслідків видобутку, безпеки ресурсів, можливостей переробки та ролі мінералів у сучасній енергетиці й технологічному розвитку.Цього року Україна вперше була представлена у такій спеціальній експозиції. Наш музей надав низку колекційних мінеральних зразків, які засвідчили багатство українських родовищ і вагомий внесок національної геологічної школи в європейський науковий контекст. Участь у події стала важливим знаком нашої стійкої присутності в міжнародному виставковому та академічному просторі — навіть у час війни.Ми високо цінуємо підтримку організаторів цієї вражаючої події та всіх, хто сприяв участі нашого музею в цій експозиції.Окрема подяка — доктору Міхаелі Мейєр та родині Ксенії Левтерової, чий супровід на усіх етапах комунікації допоміг забезпечити гідну презентацію українських зразків.
Друзі, ми розпочинаємо реєстрації на програми цієї суботи🌿 📅 20 грудня, субота:🔸10:00 🔬 Онлайн для дітей "Мікроскопічні дива". Реєстрація ➡️ ТУТ 🔹11:30 та 13:00 🦣 Інтерактивна програма в музеї «Загадки трилобітів»❗️З технічних причин раніше оголошені програми замінюються.Натомість ми раді повідомити: Третя палеонтологічна колекція повертається!Навіть якщо ви не були на перших двох зустрічах — до циклу можна долучитися саме з цієї події.«Загадки трилобітів: твоя третя палеонтологічна колекція» - це захоплива історія про одних із найчудовіших вимерлих істот, які колись мешкали на нашій планеті. Ми поговоримо про найбільших представників цієї групи, найдивніші форми та про те, як змінювалися уявлення науковців щодо зовнішнього вигляду трилобітів.🔍 У програмі:✔️демонстрація зразків (усе можна буде потримати в руках);✔️екскурсія експозицією;✔️пізнавальні завдання та квест.11:30 програма для дітей 4–6 років. Реєстрація ➡️ ТУТ13:00 програма для дітей від 7 років. Реєстрація ➡️ ТУТДо зустрічі 🦣🌿
Друзі, нарешті ми готові оголосити про відкриття нової виставки!З 11 грудня у виставковій залі музею відкривається виставка «ЕНТОМОКОСМОС: МІЖ МІКРОСКОПОМ ТА АКВАРЕЛЛЮ», присвячена одному з найменш помітних, але надзвичайно складних і структурно різноманітних світів біорізноманіття - світу комах.«Ентомокосмос» - це проект, у якому ентомологія поєдналась з мистецтвом наукової ілюстрації, відкриваючи широкий спектр еволюційних рішень, морфологічних адаптацій і форм, що зазвичай залишаються поза полем нашої звичної уваги.Ми представляємо частину ентомологічної колекції музею, що налічує понад 3 000 зразків. Серед них — різноманіття денних і нічних метеликів, жуків та інших членистоногих із різних регіонів світу, включно з видами, відомими своїми рекордними розмірами та винятковими біологічними особливостями. Окрема складова експозиції - акварельні роботи Каті Шиови, виконані в жанрі Natural History Illustration: точні, структурні, спрямовані на фіксацію морфології та характерних природних рис видів. 👇
📅 Четвер, 27 листопада, 19:00🌏 Онлайн-подія «Дивовижна планета» (для дітей від 7 років і дорослих)Захід з нагоди Міжнародного дня залучення до науки заради сталого розвитку.Запрошуємо у віртуальну подорож до Національного науково-природничого музею НАН України — майже з будь-якої точки світу!Під час онлайн-екскурсії ми покажемо 12 унікальних експонатів з відділів Геології, Палеонтології, Зоології та Ботаніки та розповімо історії про мінерали, рослини, тварин, викопні рештки та гриби. Після лекції-екскурсії учасники зможуть поставити запитання та взяти участь у вікторині з призами.Реєстрація ➡️ тисніть сюди📅 Неділя, 30 листопада,12:00🍄🟫Лекція «Як гриби створили нашу планету”Це друга лекція нашого грибного циклу. Якщо пропустили першу — не хвилюйтесь, можна приєднуватися з будь-якого етапу.Цього разу поговоримо про те чому гриби не стали палео-селебриті, коли вони з’явилися і які маємо перші свідчення їхнього існування; про періоди, коли гриби фактично правили планетою та багато іншого.Реєстрація ➡️ тисніть сюдиДо зустрічі! 🌿🦣
Це інтерактивний стіл, що знайомить з основними етапами розвитку життя на Землі.Стіл створено з урахуванням потреб різних відвідувачів — ним можуть користуватися люди з порушеннями слуху чи зору, а також ті, хто пересувається на колісному кріслі та люди з протезами кінцівок. Подібні інтерактивні елементи стають важливою частиною сучасних музейних експозицій, адже роблять інформацію доступнішою, наочною та цікавою для відвідувачів усіх вікових категорій.Новий елемент експозиції розміщено на другому поверсі музею, у Відділі палеонтології. На столі представлено 12 періодів розвитку життя на планеті — від найдавніших епох до сучасності — з короткими науково-популярними розповідями про кожен із них.Контент підготовлено за грантової підтримки Українського культурного фонду науковцями Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею (м. Кропивницький) та надано в межах співпраці між музеями. Створення цього стола реалізовано завдяки донатам підписників і читачів каналу t.me/Paleo_Daddy, автором якого є наш колега, науковий співробітник Відділу зоології ННПМ НАН України Вадим Яненко, та спроектовано і виготовлено компанією @3dcomlab, що спеціалізується на створенні інтерактивних рішень для музеїв.Щиро дякуємо всім, хто долучився до збору коштів і підтримав реалізацію цього проекту! 🌿🦣
З нагоди канікул пропонуємо більше відкритих програм, ніж зазвичай:📅 Чт, 30 жовтня🕒 15:00 “10 дивовижних комах” школярам 7+Комахи усюди, і вони дивовижні!Ви почуєте 10 історій про звичних і зовсім екзотичних представників цієї групи тварин, побачите підготовлені зразки, дослідите музейну експозицію, виконаєте пізнавальні завдання та, як завжди, завершите день пошуками прихованого предмета під час квесту.🔗 Реєстрація: https://forms.gle/h3FzAHBYRf73S6XN6📅 Пт, 31 жовтня🕦 11:30 “10 моторошних істот” школярам 7+Запрошуємо вас на зустріч із найхимернішими, на нашу думку, істотами, які існують або колись існували на Землі.Ми вирушимо у мандрівку в минуле, щоб познайомитися із загадковими тваринами з дуже специфічними звичками та виглядом: побачимо мечохвоста — істоту, схожу на прибульця, найважчого павука у світі, тварину з «кислотною кров’ю», акул, досконалих за своєю природою, а також рослин-хижаків.У програмі демонстрація, екскурсія та квест.🔗 Реєстрація: https://forms.gle/MGSTySatGNbdPUvC6
🦕🦖🦣Загублений світ у природничому музеї👇🏛У залах Національного науково-природничого музею, що в Києві, чимало цікавинок. Деякі з них привертають увагу кожного😲, деякі залишаються непоміченими відвідувачами🫥 Поміж останніх справжній загублений світ – модель палеонтологічного парку🦕 У 1960-ті з'явилась ідея – зробімо в Києві окремий палеонтологічний музей і довкола "палеонтологічний парк", тобто парк із повнорозмірними скульптурами доісторичних істот. Діло не дійшло далі моделі, яка досі стоїть на другому поверсі природничого музею, під скелетом кита🐋🤔Гадаю не обійшлось без радянської колоніальної політики (даруйте за цей, нині вульгаризований вислів, але вже як є😔). Експозицію в Києві робили в 1966-1969 роках. А в 1968-му затвердили проєкт нової будівлі палеонтологічного музею в Москві – одного з найбільших природничих музеїв світу і либонь найбільшого поміж палеонтологічних. Будівництво колосальної споруди мало не лише просвітницьку мету, але й пропагандистську😳 Щоб кожен приїжджаючий до столиці імперії був вражений – оце масштаб, оце вони можуть! Навіть по мірках 1970-х, коли нафта була в ціні і казна СРСР наповнювалась, московський музей потребував чимало ресурсів. Розпочали будівництво лише у 1973, а завершили аж у 1987 р. Звісно, що про палеонтологічний парк у Києві вже ніхто й не згадував🥲❓ Який сьогодні сенс від моделі нереалізованого київського проєкту? По-перше нагадування. Нехай не сьогодні, не через десять років, не саме в такій формі і можливо не в Києві, а скажімо, в Херсоні. Але палеонтологічний парк вартий втілення🦣🦕🦖🖼По-друге, модель стала самостійним об'єктом палеоарту. Так називають мистецтво реконструкції зовнішнього вигляду вимерлих істот. Палеоарт з'явився майже одночасно з палеонтологією, у 1780 році. Тривалий час цей напрямок розвивався лише в межах науки. До речі вихід у масову культуру стався саме через побудову палеонтологічного парку [1]. У 1852-1854 роках у лондонському парку довкола Crystal Palace встановили скульптури, що зображали рептилій мезозойської ери. Як на сучасне око виглядають вони недолугими, однак їх досі реставрують і зберігають. Вони показують якими уявляли доісторичних тварин у ХІХ столітті, що також пізнавально.🦖🦕Особливої популярності палеоарт набуває у 1960-х роках [2] і тренд триває досі. Зв'язок із наукою зберігається, у шанованих наукових журналах статті часто супроводжують ілюстраціями, виконаними на високому художньому рівні. Але з'явилось чимало робіт, що викликають критику науковців. І справа не лише в непрофесіоналізмі, помилки наявні у реконструкціях як аматорів, так і вправних митців. Сприяє поширенню помилок "культура копіювання", така часта в палеоарті. Це має пояснення – палеоарт знаходиться осторонь сучасного мистецтва. Роботу з доісторичними тваринами важко продати навіть за десяток тисяч доларів, про мільйонні гонорари мова не йдеться, відповідно справжніх майстрів привабити важко. Водночас палеоарт популярний, в світі мільйони людей, які хочуть бачити такі картини. Попит заповнюється переважно роботами дилетантів, які не стільки творять, скільки копіюють попередників [3]. Пошук першообразів подекуди відсилатиме до наукових публікацій та частіше приводитиме до робіт 1950-1960х років. Поміж яких модель палеонтологічного парку, що приховалась під кістяком кита у👉 Національному науково-природничому музеїДжерела натхнення:1) Witton M.P. & al. (2014). State of the Palaeoart. Palaeontologia Electronica, 17(3), 5E, p.2.2) Górnicki S. (2017) Czym jest paleosztuka? Przegląd Geologiczny, 65(3), р.1633) Witton M.P., Naish D., Conway J. (2014) State of the Palaeoart. Palaeontologia Electronica, 17 (3), 5E, p.4.😊Окреме джерело натхнення - протирання пилу в закутках природничого музею
🧏🏼Один коментар з приводу лелеченяти із гнізда Гриця та Одарки.🪽Спершу передісторія – гадаю всі знають про ютуб-канал "Лелека Грицько" – науковці із Національного парку Пирятинський, що на Полтавщині, встановили камеру спостереження у режимі реального часу за лелечим гніздом. Особливо цікаві фрагменти коментує засновник проєкту - доцент Анатолій Подобайло. Деякі відео стають вірусними. Наприклад коротке відео як Грицько їсть щура зібрало майже 90 тисяч переглядів. Довгий стрім зі мною на тому ж каналі зібрав лише 10 тисяч. Втім, не хочу вихвалятись, але якби я з'їв щура, то обійшов би Грицька🍽🐀💪😢Нещодавно глядачі дізнались неприємну новину – можливо найбільш слабкому лелеченяті залишилось недовго дзьобом клацати. Сумна, але цілком звична подія, що регулярно відбувається в гніздах тисяч лелек. У соціальних мережах здійнялась хвиля критики – "та що ж ви за такі науковці, що спостерігаєте, а не намагаєтесь рятувати". Організатори вже дали пояснення, я хочу звернути увагу на інше👉 Природоохоронну діяльність проводять у різних напрямках, зокрема, ознайомлюючи із життям тварин через камери спостереження. Ця форма знайомства із природою не передбачає людського втручання, що є те і показуємо📹👀 Як бачимо, інколи такий підхід викликає обурення🗣🪶Інший напрямок природоохорони – утримання зоопарків. Справжній сучасний зоопарк це не смердючі клітки і не лише демонстрація. Це місце де про тварин піклуються та проводять наукові дослідження, які важко здійснити в природі. Також зоопарки сприяють збереженню диких істот, розмножуючи або утримуючи їх у неволі, із подальшим випуском у природу. Попри користь зоопарків у збереженні природи, їх чимало хто критикує: "тварина повинна жити на природі, а якби вас посадили в клітку і т.д."Спробуємо поєднати дві хвилі критики і отримаємо великий плюх. Вважаєте, що лелеченя потрібно дістати із гнізда і рятувати? А знаєте, як називається організація в якій фахово рятують тварин? Зоопарк. А зоопарки, якщо дослуховуватись до критиків, треба заборонити. Тварини мають жити в природі, як лелеки Гриць з Одаркою та їхніми дітьми. Але лелеченят треба рятувати, вилучати із природи. Але тварини мають жити в природі. Але… і т.д.😵💫Не забуваймо, що турбота про природу не обмежується написанням гнівних коментарів😼____📷На фото фрагмент діорами в Національному науково-природничому музеї. До речі, збереження природничих колекцій та створення експозицій – ще два напрямки природоохоронної діяльності.
Пропонуємо звернути увагу на речі, які завжди поруч у наших залах, але які варто роздивитись уважніше, тому що саме вони створюють ту незабутню атмосферу музею, до якої хочеться повертатися.🎨 Художнє оформлення Твори Івана Їжакевича, Федора Кричевського, Геннадія Глікмана та інших митців в експозиціях геологічного, палеонтологічного, зоологічного та ботанічного відділів — це не просто оформлення, а справжній діалог науки й мистецтва. 🌿 Діорами Вони створені художниками та макетниками у середині ХХ століття. Їх сюжети відтворюють складні природні системи з вражаючою точністю. Це унікальні роботи, якими ми пишаємось.🌿 Експозиція птахів Тут ви побачите близько 2000 експонатів. Колекція птахів Природничого є найбільшою в Україні і налічує понад 40 тисяч екземплярів. 50 експонатів в експозиції має «голоси» — шукайте пульти, які керують звуковою добіркою співу птахів.🌿 Інтерактивні атракції Відділу зоологіїТут на вас чекає незвичайна книга, її ілюстрації буквально перетворюються на анімовані сцени, точно як світлини у всесвіті Гаррі Поттера. А ще невеличка розвага, яка зупинить кожного — в експозиції ссавців вас зустріне мультимедійна система, яка "оживляє" простір завдяки технологіям доповненої реальності. Ви побачите себе в реальному часі в компанії віртуальних тварин. Ці атракції — результат співпраці науковців музею та фахівців команди @3dcomlab.🎧 АудіогідУ палеонтологічному та зоологічному відділах ви можете самостійно слухати короткі розповіді про експонати — просто скануйте QR-коди на вітринах. Радимо мати заряджений телефон і навушники. Друковані путівники українською та англійською - у музейній крамничці.🗺 Програма заходівЩоб не загубитися в розмаїтті подій, збережіть це посилання: 🔗 АФІША Або скористайтеся QR-кодом на вході до музею.Подій буде багато, але не пропустіть і те, що вже давно чекає на вашу увагу. 📌Нагадуємо: Музей розпочне свою роботу 18 травня об 11:00, вхід до експозицій до 17:30. Вхід до музею та участь у заходах – безкоштовні. Зв’язок з адміністратором музею 0442356266, 0964483813.
Ми дізнаємось, чому помідор - це фрукт, але чого його не кидають до фруктового салату. Розкриємо таємницю про те, який плід найбільший на нашій планеті, чому груша - це теж яблуко та чому полуниця не ягода (і малина теж).Автори та ведучі: Олексій Коваленко та Марія Каліста – ботаніки. 📍Місце проведення: 4-й поверх, конференційна зала музею. __________ 15:00 – 16:30 Демонстрація «ЧЕРЕП – НЕ ПРОСТО МОЗКОСХОВИЩЕ» На демонстрації можна дізнатись про подібності та відмінності в будові черепів різних тварин, відмінності в будові черепів людей. Учасники зможуть власноруч дослідити черепи та заглянути в середину. Автор та ведучий: Леонід Горобець - провідний науковий співробітник Відділу палеонтології ННПМ НАН України.📍Місце проведення: 2-й поверх, експозиція НЕОГЕН.__________ 16:00-17:30 Екскурсія «ПЛАНЕТА РОСЛИН: БОТАНІЧНА ЕКСКУРСІЯ ЧОТИРЬМА ПОВЕРХАМИ ПРИРОДНИЧОГО МУЗЕЮ» Рослини - дивовижні. І на події ми поговоримо саме про це на всіх 4 поверхах природничого музею. Ботанічна екскурсія цього разу вийде з-під контролю і нам доведеться оглянути мінерали, які пов'язані з царством флори, викопні рештки з відділу палеонтології, експонати тварин, які мають тісні зв'язки з рослинами і, звісно, експозицію 4 поверху ми оглянемо вздовж та впоперек. Це історія про роль рослин в існуванні планети, про їхній вплив на нашу цивілізацію у минулому та майбутньому.Автор та ведучий: Олексій Коваленко – ботанік.📍Місце зустрічі: 16:00 , 4-й поверх біля найяскравішої в музеї КАРТИ УКРАЇНИ.Приходьте всією родиною — і відчуйте, що музей може бути не лише про минуле, а й про нас самих — тут і тепер.
TGLIST.COM.UA
