ℹ️Уряд доручив виділити 3,04 млрд грн з резервного фонду на ліквідацію наслідків ворожого обстрілу Вишневого.Кошти планують спрямувати на:▪️компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло;▪️відбудову житлових будинків;▪️капітальний ремонт багатоповерхівок;▪️відновлення інженерних мереж.Безумовно, люди мають якнайшвидше отримати допомогу.Але виникає кілька запитань.❓На підставі яких розрахунків уже визначено суму 3,04 млрд грн?❓Чи проведено обстеження?▫️Скільки житлових будинків і квартир зруйновано чи пошкоджено?▫️Які об’єкти інфраструктури потребують відновлення?▫️Скільки сімей необхідно забезпечити тимчасовим житлом?▫️Чи вже є затверджений кошторис першочергових робіт?Тобто, на що вистачить цих коштів?! В даному випадку волюнтаристські рішення не можуть бути. 📍Резервний фонд державного бюджету і створюється саме для таких надзвичайних ситуацій.Саме після таких трагедій стає зрозуміло, для чого державі потрібен резервний фонд.І саме тому📌 варто законодавчо заборонити використовувати його кошти на популістські ініціативи, які не відповідають його призначенню.❗️Бо резерв має залишатися резервом — для війни, надзвичайних ситуацій і порятунку людей, а не для фінансування політичних проєктів.
📣Податкова пропонує бізнесу пройти податковий «чекап».Звучить сучасно. Але сучасний сервіс — це не нова назва.Це новий підхід.📌Сьогодні платнику пропонують:▪️звернутися до Центру обслуговування платників;▪️відвідати Офіс податкових консультантів;▪️подати письмовий запит;▪️протягом п’яти робочих днів отримати інформацію про свій податковий стан.При цьому можна дізнатися:✔️чи є податковий борг;✔️чи виникли розбіжності у звітності;✔️чи зупинено податкові накладні;✔️чи включено підприємство до плану перевірок.Але більшість цієї інформації платник уже давно бачить у Електронному кабінеті🤷♀️Тому виникає інше питання.❓якщо ДПС уже бачить податкові ризики, навіщо змушувати платника приходити до податкової, писати запит і чекати п’ять днів?❗️Справжній сучасний сервіс мав би працювати зовсім інакше.Наприклад:📲 система автоматично повідомляє платника через Електронний кабінет:“У вас виявлено розбіжність…”“Ваша податкова накладна потрапила до зони ризику…”“У вас формується податковий борг…”“Рекомендуємо усунути проблему до…”Ось це і був би справжній податковий check-up. ❌Без заяв. ❌Без відвідування ЦОПів. ❌Без “офісів в офісах” і “онлайн-пунктів” у приміщенні податкової.💥Цифровізація — це коли інформація сама приходить до платника тоді, коли вона потрібна.А не коли платник приходить за інформацією, яка вже давно є в інформаційних системах ДПС🤷♀️.
Окрім інфляції, Національний банк звернув увагу ще на кілька важливих тенденцій.📉 Ділові настрої підприємств у червні дещо погіршилися. Причина очевидна — посилення російських атак на об'єкти бізнесу.Водночас ситуація в економіці не є однозначною. У транспорті, торгівлі та промисловості спостерігалося пожвавлення економічної активності. Натомість будівельна галузь і надалі перебуває у спаді.📌 Ще одна проблема, яку вже системно фіксує НБУ, — гострий дефіцит кадрів. Бізнес змушений підвищувати заробітну плату, щоб утримати працівників.Ми вже бачимо наслідки цього:▪️зростає собівартість продукції;▪️посилюється внутрішній інфляційний тиск;▪️окремі виробники вже попереджають про підвищення цін.Разом із цим є і позитивні сигнали.✅ У травні зменшився дефіцит торгівлі товарами.✅ Дефіцит поточного рахунку скоротився з 4,8 млрд дол. США у квітні до 3,7 млрд дол. США у травні.✅ У червні Україна отримала понад 15 млрд доларів США зовнішнього фінансування, що дозволило суттєво поповнити міжнародні резерви.📌 Загалом огляд НБУ ще раз підтверджує головний виклик.❗Українська економіка демонструє стійкість навіть в умовах війни, але дедалі більше відчуває вплив нестачі робочої сили та безпекових ризиків.
📣Сьогодні Уряд розподілив 8,3 млрд грн із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони.❗Фінансування отримають СБУ, ГУР Міноборони, Служба зовнішньої розвідки, Управління державної охорони та Держспецзв’язку.Після сьогоднішньої ночі таке рішення сприймається особливо болісно🤔. З одного боку, добре, що кошти спрямовуються не на чергові піарівські ініціативи, а на сектор безпеки й оборони.❗️Але з іншого боку, варто уважно подивитися на самі напрями фінансування.🔹Грошове забезпечення військовослужбовців.🔹Матеріально-технічна база.🔹Розвідувальні спроможності.🔹Оборонні й безпекові потреби.‼️Тобто фактично уряд визнає: ці напрями були недофінансовані. Інакше не виникала б потреба розподіляти додатковий ресурс із резерву.Тому ❓ не лише в тому, що 8,3 млрд грн “виділили”.Питання в іншому: чому такі базові потреби сектору безпеки й оборони знову фінансуються через окремі рішення, резерви та ручний розподіл?А ще, перерозподіл 220 млн грн . нещодавно, тепер — ще 8,3 млрд грн. означає: 👉Рішення про скорочення видатків Міністерства оборони на 40 млрд грн було передчасним і стратегічно помилковим.
📣 Україна отримала майже 600 млн доларів США на соціальні видатки.ℹ️До загального фонду державного бюджету надійшло 598,75 млн доларів США у межах нового проєкту Світового банку SPIRIT.Фінансування складається з:▪️300 млн доларів США — позика МБРР під гарантії Японії;▪️298,75 млн доларів США — позика МБРР під гарантії Великої Британії.Загальний обсяг проєкту становить 880 млн доларів США, з яких:▪️860 млн доларів — позикові кошти;▪️20 млн доларів — грантове фінансування.📌 Важливо, що ці кошти Україна отримала не автоматично.Світовий банк перераховує фінансування лише після виконання урядом погоджених умов.На сьогодні Україна виконала три такі умови:▪️запровадила пакет із шести видів соціальної допомоги для дітей та забезпечила виплати щонайменше 200 тис. отримувачам;▪️передала Пенсійному фонду функції з призначення та виплати 39 видів соціальної допомоги для понад 1 млн отримувачів;▪️ухвалила рішення про запуск експериментального проєкту із закупівлі соціальних послуг для дітей з інвалідністю.📌 Кошти будуть спрямовані на фінансування соціальних виплат для найбільш вразливих категорій населення.1/2
Сьогодні Україна знову переживає день болю.Щирі співчуття рідним і близьким усіх загиблих🙏Як би часто не повторювалися ці страшні новини, звикнути до них неможливо.Кожне втрачене життя — це непоправна трагедія для родини і всіх нас.Водночас війна щодня змінює й економіку України👇📊 Український ринок праці продовжує втрачати офіційно працевлаштованих.За даними Державної служби зайнятості, під час великої війни кількість офіційно працевлаштованих громадян (застрахованих осіб, які сплачують ЄСВ) скорочується майже щороку.ℹ️▪️2021 рік — 12,8 млн осіб;▪️2022 рік — 12,1 млн;▪️2023 рік — 11,4 млн;▪️2024 рік — 11,3 млн;▪️2025 рік — 10,97 млн.За січень—квітень 2026 року офіційно працевлаштованими були вже 9,5 млн осіб.📌 Тобто лише за кілька років Україна втратила понад 2 млн офіційно зайнятих.При цьому у 2025 році кількість прийнятих на роботу (2,63 млн осіб) вже перевищила кількість звільнених (2,61 млн осіб).Це позитивний сигнал.☝️Проте він поки що не компенсує загального скорочення кількості платників ЄСВ, яке продовжується.❗️Ця статистика ще раз підтверджує масштаб викликів, що стоять перед ринком праці.
❗️Програма «5-7-9%» потребує переосмислення.❗Повідомлення НБУ про можливе зростання боргу держави перед банками до 10 млрд грн — це не просто ще одна цифра.👉Це сигнал про те, що нинішня модель програми дедалі більше навантажує державний бюджет.При цьому уряд одночасно:▪️зменшує компенсацію банкам;▪️і водночас розширює програму, додаючи нові напрями кредитування.📌Не менш важливою є й оцінка Національного банку.Регулятор прямо говорить: державна підтримка має бути адресною і насамперед спрямовуватися на тих, хто справді не може залучити фінансування без допомоги держави.Саме про це я говорю вже не перший рік.Програма «5-7-9%» виконала важливу антикризову роль. Але сьогодні настав час чесно оцінити її ефективність.Не лише за кількістю виданих кредитів чи їх загальною сумою.📌 Головне питання інше.Який економічний ефект отримала держава?Скільки нових виробництв створено?Скільки робочих місць з'явилося?Який приріст експорту, інвестицій, доданої вартості забезпечили ці кредити?Без такої оцінки програма ВЖЕ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ на постійний механізм бюджетного субсидування без чіткого розуміння її результативності🤷♀️2/2
1️⃣ Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Що змінюється?У продовження попереднього допису про два порядки, затверджені Урядом для реалізації Закону №4219.⚡️Перший із них визначає механізм державного контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.Документ встановлює:▪️підстави для проведення планових та позапланових перевірок;▪️права й обов’язки посадових осіб Держпраці;▪️права роботодавців під час перевірок;▪️порядок оформлення результатів перевірки, винесення приписів та їх оскарження.Важливо, що контроль здійснюватиметься лише щодо періодів, починаючи з 1 липня 2026 року.📌 Сам по собі порядок є процесуальним документом.Він визначає не нові обов’язки роботодавців, а правила, за якими держава перевірятиме виконання вже встановлених законом вимог.Саме тому ефективність нового механізму варто буде оцінювати не за кількістю перевірок чи штрафів, а за тим, чи збільшиться кількість людей з інвалідністю, які реально отримають роботу.1/2
📊 Держстат оприлюднив дані про діяльність підприємств у 2025 році.В Україні працювало майже 299 тисяч підприємств:▪️577 великих;▪️14,5 тис. середніх;▪️283,9 тис. малих, з яких 244,9 тис. — мікропідприємства.📌 Тобто майже 95% усіх підприємств України — це малий і мікробізнес.Загалом кількість підприємств за рік збільшилася на 13,4 тисячі.📍Кількість зайнятих працівників становила 5,1 млн осіб.Обсяг реалізованої продукції та послуг досяг 18,5 трлн грн, що на 18,2% більше, ніж у 2024 році.☝️Але особливо цікавою є структура реалізації:▪️35,7% — великі підприємства;▪️44,8% — середні;▪️19,5% — малі підприємства, у тому числі лише 6,4% — мікропідприємства.📌 Ці цифри вкотре показують, що українська економіка значною мірою тримається на малому бізнесі з точки зору кількості підприємств та зайнятості людей.Водночас основний обсяг виробництва, реалізації продукції та формування доданої вартості забезпечують великі та середні підприємства.✅Саме тому економічна політика держави має враховувати інтереси всіх категорій бізнесу — від ФОП і мікропідприємств до великих виробників та експортерів.
❌Вчора Верховна Рада підтримала скорочення видатків Міністерства оборони на закупівлю озброєння та військової техніки на 40 млрд грн.❗️А вже сьогодні уряд шукав на закупівлю озброєння та військової техніки.І🥁🥁🥁прийняв рішення спрямувати 220 млн грн для сектору безпеки і оборони — за рахунок невикористаних залишків коштів від внесків суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.😏Із них:▪️100 млн грн — Національній гвардії;▪️70 млн грн — Міністерству оборони;▪️50 млн грн — ГУР Міноборони.Особливу увагу привертає те, що в урядовому рішенні визначено конкретні військові частини, які отримають ці кошти.❓За якими критеріями Кабмін обрав саме їх?❓Чи існує відповідне обґрунтування такого вибору?Бо складається дивна ситуація.❌З одного боку державі бракує ресурсу настільки, що з оборонної програми вилучають 40 млрд грн. З іншого — уряд продовжує у ручному режимі розподіляти окремі залишки коштів між конкретними військовими частинами.☝️І чим більше таких рішень, тим більше виникає запитань щодо логіки та пріоритетів бюджетної політики.
TGLIST.COM.UA
