На Рівненщині сталася подія, яка вкотре доводить: українці — це не просто сусіди за територією, це єдина родина. Коли в селі Пугач зник 10-річний хлопчик, ніхто не залишився осторонь.​Майже добу ліси та глибокі кар’єри прочісували сотні людей: поліцейські, рятувальники, кінологи, військові підрозділу «Хижак», нацгвардійці та просто небайдужі односельці. Ніхто не пішов додому спати, поки дитину не знайшли.​Коли малого нарешті побачили на важкодоступному виступі кар’єру, з’ясувалося, що техніка туди не пройде. І тоді спрацювала наша головна «секретна зброя» — людська єдність.​Учасники пошуків, не вагаючись, утворили живий ланцюг. Рука до руки, плече до плеча. По крутих схилах, де кожен крок був ризикованим, вони обережно передавали дитину, щоб врятувати її життя.Це і є та сама відмінність українців, про яку зараз говорить увесь світ.​Ми не чекаємо на допомогу — ми стаємо цією допомогою.​Ми не ділимо біду на «свою» та «чужу».​Ми здатні на неможливе, коли треба врятувати своє.​Ми — сила. Ми — єдині. Ми — українці!