Canal Новини Чернігівщини - @newchnews - №36910
Агрозлодій і блогер-Валєра задовбав своїм ниттям цілу громаду на ЧернігівщиніНашим читачам вже добре знайомий персонаж Валерій Міщенко, який за 20-років так нагосподарювався на Чернігівщині, що занедбав цілу Плисківську громаду. Обкрадаючи селян і руйнуючи дороги та екологію, Мащенко здобув величезні статки. Навіть під час війни він вихваляється, що Плики в минулому році принесли йому 345 мільйонів. От тільки для розвитку громади, захисту неба чи допомоги ЗСУ Міщенко, як справжній представник «Слуг» витратив нуль. Все це дістало голову громади, яка написала відвертий пост про цього чорта. Читайте та робіть висновки👇Валерію Петровичу, якщо чесно, Ваша реакція мене зовсім не здивувала. Навпаки — саме її я й очікувала побачити. Після багатьох років спостережень та численних розмов про Вас я вирішила перевірити, чи правильний висновок зробила. І мушу визнати — не помилилася.Іноді достатньо лише торкнутися теми, яка людині неприємна, щоб вона сама показала своє справжнє обличчя. Саме так і сталося.Саме тому сьогодні я бачу перед собою не господарника, не засновника підприємства і не людину, яка створює. Я бачу Валеру-блогера, який роками шукає винних навколо себе. Але поки Ви записуєте чергові відео та збираєте перегляди, дороги залишаються розбитими. Важка техніка продовжує їх руйнувати. Водії продовжують їздити селом так, ніби це автобан.Дивно і те, що для Ваших працівників, схоже, не існує навіть хвилини мовчання. Бо коли вся громада схиляє голови перед пам’яттю загиблих Героїв, знаходяться ті, хто демонстративно проїздить повз АЛЕЇ ГЕРОЇВ. І реакція на зауваження щодо цього мені теж добре відома.І найцікавіше те, що у Вашому світі винні всі навколо. Громада, керівники, сусіди, підприємства, влада, жителі. Усі, крім Вас. Бо Ви давно створили для себе зручну реальність, у якій є Валера-блогер, перегляди, вподобайки та чергові гучні заяви. Але справжній вплив вимірюється не переглядами. Вплив вимірюється тим, що людина залишає після себе. Дорогою, яку допомогла відремонтувати. Доброю справою, яку зробила для людей. Пам’яттю, яку про неї збережуть. Розвитком села, до якого вона долучилася.На жаль, між “бути помітним” і “бути корисним” є велика різниця. Історія завжди пам’ятає тих, хто створював, а не тих, хто роками лише коментував створене іншими. До речі, після Ваших слів про те, що місце жінки на кухні, я навіть поцікавилася походженням цього вислову. Виявилося, що це відлуння старої формули «Kinder, Küche, Kirche» — «Діти, кухня, церква». Символічно, що у 2026 році Ви продовжуєте мислити категоріями, від яких цивілізований світ давно відійшов. Поки українські жінки очолюють громади, командують підрозділами, керують підприємствами та тримають країну під час війни, Ви все ще намагаєтеся відправити їх на кухню.Це не принижує жінок. Це характеризує виключно того, хто дозволяє собі такі висловлювання.Тому щиро бажаю Вам одного — колись вийти зі світу образ, переглядів і постійного пошуку винних та зрозуміти просту річ: справжній чоловік не вимірює власну значущість лайками чи гучними заявами.Він залишає після себе результат. Для людей. Для села. Для громади.Бо слова живуть один день.А справи залишаються назавжди.✍️Марина Вірко, голова Плисківської громади
4120
26-06-01 13:35