Принципат, створений Августом, став визнанням того факту, що Римська імперія не обмежувалася виключно Римом. Імперія завжди здебільшого була грецькою. Лише віддаленість у часі змушує нас вважати її цілком і повністю римською. Нас настільки вражає велич постаті Цезаря, що ми не помічаємо наполегливих і розумних греків, які весь час йшли за ним і вели за собою всіх інших. Деякі з них були вільними, деякі — рабами, у той час це мало величезне значення, але для нас це загалом не має значення. Сила їхня була аж ніяк не менша, ніж сила Цезаря...
Не можна забувати, що навіть найвидатніші римляни були греками за освітою. Імперія була грецькою в тій же мірі, в якій і італійською, задовго до того, як Костянтин переніс свій двір до старого Візантію (Нового Риму) … захід залишився більшою мірою західним, якщо не сказати – варварським, бо культура греків становила вісім десятих світової культури.
📚Джерело: Джордж Бейкер. Костянтин Великий. Ілюстрація: Вид на імператорський палац у Константинополі, G. Albertini🦅☦️
Ексклюзив❗️Улюбленець Гітлера. Російська кампанія очима генерала СС. Леон ДегрельКількість сторінок: 407Мова: російськаПалітурка: твердаОпис: Мемуари командувача 28-ї добровольчої дивізії СС "Валлонія", засновника та лідера Рексистської партії Бельгії. Влітку 1941 він став ініціатором створення у складі Вермахту Добровольчого корпусу «Валлонія», куди вступив рядовим. Влітку 1943 року корпус було передано з Вермахту в СС і перейменовано на Штурмову бригаду СС, яку у лютому 1944 року очолив Дегрель. Гітлер оголосив Дегреля головним творцем успішного виходу з Черкаського котла. Особисто нагороджуючи його Лицарським хрестом Залізного хреста 20 лютого 1944 року, глава Третього рейху сказав:У мене нема сина. Але якби він у мене був, я хотів би, щоб він був таким самим, як ви.
У січні 1945 року бригада стала 28-ю добровольчою дивізією СС «Валлонія». Майже всю війну він провів на Східному фронті. Восени 1945 року Леона Дегреля заочно засуджено бельгійським судом до страти, через що залишок життя він провів в Іспанії, де йому надав притулок Франсіско Франко.Ціна - 850Для замовлення пишіть - @right_alright#леон_дегрель #ексклюзив
Працівники заповідника спиляли замки Аннозачатіївської церкви на Дальніх печерах Лаври.12 травня 2026 року, близько 11:30, адвокат Києво-Печерської Лаври протоієрей Микита Чекман повідомив про зламування замків та проникнення працівників заповідника до Аннозачатіївського храму на Дальніх печерах, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.«Зазначені дії викликають серйозне занепокоєння, оскільки вони вчиняються попри те, що судові процеси між Монастирем та Заповідником щодо користування будівлями та приміщеннями Лаври наразі тривають, а остаточні судові рішення у відповідних спорах не ухвалені.Будь-які односторонні дії щодо зміни фактичного користування храмами та приміщеннями під час невирішеного судового спору мають здійснюватися виключно у спосіб та в межах, передбачених законом, із дотриманням принципу верховенства права та повагою до судового процесу», — зазначив правозахисник.Також отець Микита звернув увагу на відсутність будь-яких попереджень чи офіційних повідомлень зі сторони заповідника.«Користуючись відсутністю людей у приміщеннях, вони ламають замки, здійснюють захоплення храму та фактично позбавляють Монастир доступу до святині, а вже після цього, через певний час, направляють до Монастиря листи із твердженнями про нібито добровільне вивезення монахами своїх речей», — зауважив він.За словами адвоката, подібні дії не лише суперечать принципам правової держави та поваги до судового процесу, але й ображають почуття віруючих, для яких святині Лаври мають особливе духовне значення.
У Волинському ТЦК та СП підтвердили застосування сили проти митрополита Володимира та духовенства Володимир-Волинської єпархії.7 травня 2026 року біля села Дерно на Волині представники ТЦК зупинили автомобіль з митрополитом Володимир-Волинським і Ковельським Володимиром та священнослужителями Володимир-Волинської єпархії, після чого застосували проти них силу. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на інформаційне агентство «Волинські новини».Як повідомляється, на мобільному блокпості біля згаданого села було зупинено автомобіль, у якому, окрім керуючого Володимир-Волинською єпархією, їхали протоієрей Олександр Кобенко і диякон Дмитро Манецький.У Володимир-Волинській єпархії розповідають про подальший перебіг подій:«Без перевірки документів працівники ТЦК почали силоміць витягувати владику з машини. Коли отець Олександр намагався захистити митрополита, представники ТЦК застосували до нього перцевий балончик, поставили на коліна та почали бити в область грудної клітки. Згодом обох священнослужителів затягнули до службового автомобіля ТЦК. Внаслідок протиправних дій та сильного стресу у владики стався серцевий напад, а в отця Олександра почалася гостра алергічна реакція на газ».
У єпархії додають, що присутні співробітники поліції в ситуацію не втручалися.Після цього митрополита Володимира і протоієрея Олександра висадили за десять метрів від блокпосту. Далі працівники ТЦК і поліції поїхали в невідомому напрямку.Випадок прокоментували у Волинському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Зокрема, там не заперечують, що «було прийнято рішення про супровід громадян до ТЦК для встановлення осіб та з’ясування обставин». У ТЦК та СП повідомили, що для примусу до так званого супроводу у напрямку священослужителів було застосовано сльозогінний газ, фактично підтверджуючи застосування сили проти священнослужителів.Зазначається, що надалі документи було надано у службовому транспортному засобі. Було встановлено, що «один чоловік виключений з обліку, інший — користується правом на відстрочку», після чого їх відпустили.Це розʼяснення речниці ТЦК невдало намагається покрити відверто злочинну діяльність, створюючи легенду, ніби священнослужителі, які мали весь комплект документів для відстрочки від призову, навіть під дією примусу навмисно приховували ці документи від перевіряючих осіб, які знаходилися на пості контролю.
«Я є воскресіння і життя. Хто вірує в Мене — хоч і вмре, житиме. І кожен, хто живе та вірує в Мене, не вмре повіки. Чи віруєш у це?»— Від Івана 11:25-26🤍🤍🤍 🏹 🤍🤍🤍Монархічна Телеґрама — се інформаційний простір служіння Монархії,освяченої Богом і Традицією,простір державницької думки,де влада розуміється як обов’язок, а не право.🤍🤍🤍 🐏 🤍🤍🤍Коли у світі гримлять гармати,а слова знецінюються,тут єднається міцна думканавколо ідейности, ладу й відповідальности,що виростають із віри,з історичної тяглостиі з вірности державній формі.🤍🤍🤍 🇺🇦 🤍🤍🤍Наша сучасність хворіє не браком волі, а браком форми.Ми надто довго прив’язували себе до чужих традицій,які не будували — а руйнували нашу державність,розкладали дисципліну і підміняли обов’язок емоцією.1. Хто хоче Держави Української – мусить перш за все знищити демократичний метод орґанізації нації. При пануванню демократії – державність це утопія.2. Ми мусим бути патріоти, а не націоналісти; мусим йти до нації через державу, а не до держави через націю. Иншими словами, мусим перш за все розвивати нашу спільність територіяльну, політичну, а не підкреслювати нашу ріжність племінну, расову, культурну, релігійну, розговірну – одно слово: націоналістичну.3. Нація, що живе виключно не опанованими імпульсами і хвилевими подражненями – мусить в кінці, як істерична баба, попасти в повну неміч і прострацію.🤍🤍🤍 ✍️ 🤍🤍🤍Без єрархії та традиції, без дисципліни та тяглости, нема й не буде у нас держави. Ми стоїмо за лад замість хаосу за державну форму яка освячена традицією.🤍🤍🤍 🙏 🤍🤍🤍Не для галасу.Не для натовпу.Для тих, хто обирає форму замість хаосу.Монархічна Телеґрама
ЗВЕРНЕННЯВідділу зв’язків з громадськістю Української Православної Церкви Київського ПатріархатуШановне духовенство, браття та сестри, віряни та представники засобів масової інформації!У зв’язку з рейдерським захопленням Свято-Володимирівського Патріаршого кафедрального собору м. Києва Української Православної Церкви Київського Патріархату, а також зрадою священичої обітниці та переходом значної частини кліру собору до ПЦУ, повідомляємо наступне.Особи, які раніше відповідали за ведення офіційних сторінок у соціальних мережах та вебсайту, більше не належать до Української Православної Церкви Київського Патріархату. Відповідно, зазначені інформаційні ресурси не є офіційними джерелами нашої Церкви, і все, що на них публікується, не стосується до офіційної позиції УПЦ-КП під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Никодима, а є виключно інформацією, що подається очільником ПЦУ митрополитом Епіфанієм.Закликаємо духовенство, вірян і представників засобів масової інформації користуватися виключно перевіреними та офіційними джерелами інформації Української Православної Церкви Київського Патріархату.Актуальну інформацію, офіційні заяви та повідомлення відтепер можна отримати за такими посиланнями:Патріарх Київський і всієї Руси-України НикодимПредстоятель Української Православної Церкви Київського ПатріархатуТелеграм: https://t.me/Patriarch_of_KyivFacebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=61579468753364Українська Православна Церква Київського ПатріархатуFacebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=61579468753364Просимо бути уважними, перевіряти джерела інформації та не поширювати недостовірні відомості.З повагою,Відділ зв’язків з громадськістюУкраїнської Православної Церкви Київського Патріархату
Спадок Патріарха Філарета та роль Церкви в Українській ДержавіСьогодні, 22 березня, о 17:00, на каналі буде проведено лекцію-стрім, спільно з власником Стратегічного Погляду та отцем Ярославом.Під час стріму поговоримо про спочилого Патріарха Філарета, про Київський Патріархат (як й УПЦ КП, так й про ідею Української Помісної Православної Церкви), стан українського Православ'я та Церкви в Україні, уніатів, а також значення Церкви для Української Національної Держави!Про цю таємну силу містики Києва не знають многі сліпі земляки, але знають про неї вороги України. Не дурно хочуть вони знищення Києва, не дурно нищать його храми та історичні пам’ятники, не дурно затоплюють водою осідок колишнього Запоріжжя, не дурно зі слів кажу Бургардта-Клена, коли у 1920-х роках обертали Святу Софію в більшовицький музей, оповідали наші вчені, присутні при цій профанації святині, що один комісар злісно ударив ногою по долівці собору і крикнув – «Не позбудемося духу спротиву ніколи на Україні і не загнуздаємо її, поки не зрівняємо з землею Святу Софію». Бо знали вони, що доки стоятиме вона, доки буде промінювати з неї віковічно таємнича містерія нашої землі, ніколи не угне вона коліна перед чужими богами, перед ідолами нечистого.
—Дмитро Донцов, Заповіт нашої доби, 1964 року.Традиційно буде запис, питання задавати в особисті повідомлення (тег є в описі).Сторінки отця Ярослава:Facebook: https://www.facebook.com/yaroslav.yasenets/ YouTube: https://www.youtube.com/@yarrosvonyasenets7757Instagram:https://www.instagram.com/yasenets/
Ексклюзив❗️Стан святих (Табір святих). Жан РаспайКількість сторінок: 486Мова: російська/українська (переклади нейромережі)Палітурка: м'яка/твердаОпис: "Стан святих" — найвідоміший і найтривожніший роман Жана Распая, католика і традиціоналіста. Створений на стику антиутопії, політичної притчі та холодної сатири, роман, написаний в 1973 році, передбачає величезну міграційну навалу з країн Глобального Півдня, що стрімко наближається до берегів Франції.Распай показує світ, де уряди вагаються, еліти сперечаються про мораль, преса вимагає співчуття, а суспільство розмите та паралізоване почуттям провини. Це європейська цивілізація, захоплена зненацька не зброєю, а власною м'якотілістю. У центрі оповідання — не політика і не суперечка про міграцію як таку, а реакція Заходу на виклик, перед яким він виявляється внутрішньо беззахисним: флотилія, що наближається до його берегів, перетворюється на дзеркало його слабкостей, сумнівів та втраченої впевненості у власному праві на продовження своєї історії.Ціна - м'яка 650, тверда 750Для замовлення пишіть - @right_alright#жан_распай #ексклюзив
❤️☦️ Дуже часто від неоязичників доводиться чути, що християнство чуже для нашого народу, а отже воно не істинне.Аргумент про рідну віру найчастіший при переході в язичництво. І при цьому найгірший.Що ж відповідати на цю претензію в бік християнства?1) Навіть цей закид невірний. Якщо розглядати конкретно український народ, то він формувався повністю в рамках християнського середовища. На час етногенезу жодного язичництва вже не було.Якщо ж хтось розглядає себе в контексті ширшої слов'янської ідентичності. І казатиме, що слов'янське язичництво давніше на наших теренах за християнство, то це також брехня.Оскільки:а. Слов'янського язичництва, як уніфікованого явища з централізоввним пантеоном ніколи не існувало в історії. Кожне плем'я поклонялось локальному ідолу. Натомість ті релігійні системи, які переважають у сьогоднішніх неоязичників мають доволі опосередковане відношення до історичної слов'янської язичницької традиції. Часто будучи синтезом кабінетної реконструкції, скандинавської естетики, вирізок з Бхаґавадгіти, західноєвропейського салонного окультизму та Мігеля Серано.б. Християнству на наших теренах майже 2000 років. Першими християнами були вже скіфи, багато з яких обернулись в істинну віру під час місії Андрія Первозванного. Чимало історичних джерел підтверджують присутність християнства на наших теренах вже у 1-2 столітті. Згодом християнство прийняли готи (які мешкали тут у III — IV ст). Численні ж археологічні знахідки фіксують поширенність християнства серед черняхівської культури (до якої належали, зокрема, анти). Ба більше, низка готських єпископів та єпископів з колишньої Скіфії брала участь у першому вселенському соборі. Слов'яни ж сформувались остаточно вже у 4 столітті. І майже одразу серед деяких слов'янських племен (насамперед тиверців та уличів) ширилось християнство. Саме ж хрещення Русі відбулось вже у 988 році (західні та південні слов'яни охрестились значно раніше). Тож більшу частину існування серед слов'ян переважало християнство. Формуючи їхній культурний фундамент. 2) Нехай би ми були нововерненними християнами."Рідність" релігії жодним чином не слугує аргументом в користь її істинності. Якщо язичники вважають свої вірування істинними – вони можуть навести аргументи в бік хибності християнства і істинності своїх уявлень про духовність (хоч таких і не існує).Однак "рідність", як така, мірилом істинності не є. Хтось може вірити в те, що Земля пласка, а над нею літають черепахи. В дискусії з цією людиною ми спробуємо дізнатись, чому вона так вважає і які має аргументи в користь свого твердження. Якщо ж людина скаже, що вірить в це, бо так йому дід сказав і інших доказів не треба, ми просто покрутимо пальцем коло скроні.Врешті решт, у кожного є свобода волі. І якщо хтось хоче потрапити в пекло, бо його предок був ідолопоклонником — це його вибір.Лабораторія ельфів ✠
Епізод із відвоювання Криту 961 року:Військо розташувалося на острові; і коли почалася сувора зима, дощі та вітри, і коли було витрачено хліб та продовольство, коли зносився одяг і оголилися, зведені до відчаю воїни захотіли вирушити додому. Але мужній і розумний вождь Никифор своїми переконаннями і приємними словами всіх утримав від цього. Він говорив їм: «Воїни, брати мої і соратники! Подумаємо про страх божий; битимемося, щоб відплатити за образу Бога. Будемо доблесно протистояти тут, на Криті, ворогам, озброєним нечестям. Будемо триматися віри, яка вбиває страх. Звернемо увагу, що ми знаходимося в глибині сирійського острова. Адже величезну небезпеку становить втеча звідси ... Поглянемо на овіяні славою, вкриті ранами члени і озлобимо наші серця! Не без відплати праця і небезпеки! Залишимося тут і зміцнимося для протидії тим, хто відкидає Христа, і Христос Бог допоможе нам і погубить наших ворогів і зруйнує фортецю тих, хто ганьбить Христа!»
📚Історія. Лев Диякон🖼Тріумф Никифора Фоки🦅☦️
TGLIST.COM.UA
