«НЕЗНАЙОМЕЦЬ»Незнайомець прийшов із земель нетутешніх,Сховавши за маскою обличчя своє,Як той скорпіон, що розкрив гострі клешні,Полює на жертву в надії, що вб’є.Він сильніший за мене, і зброя потужна —Не існує такої у нашому світі!Я валяюсь побитий, й палає конюшня,Стискають все тіло міцні, тонкі сіті.І дуло гаряче чекає на вбивство,Він маску знімає повільно з лиця.Перед смертю біжить моя юність, дитинство,Дивлюся на вбивцю — мій ворог це я!Щоправда, старий, має сьомий десятокІ смуток печалі в змарнілих очах.«Навіщо це все?» — запитав наостанок,Долю прийнявши, забув я про страх.- Все життя я грішив та робив купу зла:Дурив, грабував, підставляв кращих друзів,Кохати не вмів, розбивав всім серця,А когось навіть вбив, закопавши у лузі.Та мудрість на старість до мене прийшла —Я прибув у минуле, щоб змінити це все.До пекла піде наша грішна душа.Пробач, але мушу я вбити тебе!І лазерний постріл вигукнув в ніч,Й розірваним серцем завершено битву.Старий з молодим були віч-на-віч —В одну мить і померли разом обидва.29.12.2025• Netuteshniy