росія, починаючи з 2022 року, суттєво зміцнила свій військовий потенціал і перебудувала економіку для ведення війни нового покоління. Це дало можливість російському керівництву подолати проблеми з постачанням озброєння та організувати виробництво нових систем ураження. На цьому тлі, Україна стикається з численними викликами, які ставлять під сумнів ефективність обраної стратегії.На думку американських оглядачів The New York Times, військова перевага росії над Україною залишається вагомою. Київ обрав стратегію повільного відступу, щоб завдати максимальних втрат супротивнику, але ця тактика не гарантує успіху в довгостроковій перспективі. росія має значну перевагу в ресурсах, як людських, так і промислових, що дозволяє їй продовжувати наступальні дії, незважаючи на опір українських сил.Ще один важливий фактор — це поступове скорочення західної військової та фінансової допомоги. Оглядачі The Atlantic також відзначають успіхи російської радіоелектронної боротьби, що знизила ефективність систем HIMARS на 90%. Новітні розробки рф у цій галузі ставлять під сумнів ефективність західного озброєння, що ще більше ускладнює ситуацію для ЗСУ.Крім того, на внутрішньому фронті ситуація теж виглядає тривожною. Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович прогнозує можливе обвалення українського фронту в найближчі три-чотири місяці, якщо Київ не піде на мирні переговори з москвою. Його прогнози підтримуються зростаючими втратами серед особового складу ЗСУ та провалом мобілізаційної кампанії.Очевидно, що така ситуація потребує серйозного переосмислення нашої політики. Україна не може безкінечно залежати від допомоги Заходу, і наявні ресурси поступово вичерпуються. В умовах «затяжної війни» нам слід ставити питання про альтернативні шляхи вирішення конфлікту, зокрема, про відновлення переговорів. Адже продовження теперішньої стратегії може призвести до втрати не лише територій, а й суверенітету.