Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Нескромний Маркетолог - Василь Волошин
Añadido 14 jul. 2024

Нескромний Маркетолог - Василь Волошин

@neskromnyy_marketolog
Número de suscriptores: 3 787
Fotos: 428
Videos: 279
Enlaces: 613
Descripción:
Я інтернет-маркетолог, з нескромними результатами🤘 Пишу про проблеми з рекламою та як їх вирішити Авторські статті Графіку публікацій немає, пишу коли "підгорає" Є питання? Питай @x_marketolog Підписуйся, не зволікай
Fuente

Нескромний Маркетолог - Василь Волошин | Коли робиш одну справу декілька разів, то згодом помічаєш певні законо...

Коли робиш одну справу декілька разів, то згодом помічаєш певні закономірності.Я найняв особисто більше 30 людей. Це звісно не величезний показник, але агенція досі не закрилася, то значить щось в цьому тямлю.І зараз не про відбір кандидатів. А про момент, який трапляється у житті майже кожного спеціаліста. Час “Зіркової хвороби”, або по простому - гордині. На перших етапах, коли у спеціаліста все виходить як слід, може починатися сліпота в можливостях. Помилкова думка: “я все вмію”. Я сам іноді ловлю себе на таких думках. І в школі моя “Зіркова хвороба” ледь мене не розмазала…До першого класу я вже вмів писати, рахувати та читати. Робив це на рівні другого класу.Коли в класі давали перші завдання, я легко міг прочитати текст. І завжди була думка: “як так, чому я можу, а Руслан не може?”.Я відкинувся на стільці з видом “та що там робить, це хвилинна справа” і гордо просидів цілий рік. А потім почали здавати нормативи читання. І серед тих, хто не здав був… я. Ох, як було ніяково…. не передати.Вдома я отримав нормальний такий “мотиватор” та почав наздоганяти. Наполегливо вчився до п'ятого класу, а далі все вже було “по накатаній”.Школу закінчив з однією шісткою по фізиці. Ну і поведінка у мене була завжди незадовільна, бо в школі “як скажений” бігати заборонено.Те саме я ловив і в роботі.Коли починав як SEO-спеціаліст. І потім, коли стартував як контекстолог.Таку ж проблему бачу і в команді. Зазвичай це буває в перші 3-12 місяців роботи. Людина закривається. Не питає. Робить вигляд, що все під контролем.А потім, вже на етапі повного провалу, просить допомогу.Це як тягнути до останнього і чекати чуда: “всім не везе, а мені повезе, я ж особливий”..Мої поради прості: 1 - Якщо ти тільки починаєш в якійсь сфері, не грай в героя. Питай. Проси допомогу.Один нормальний спеціаліст може скоротити тобі шлях на години, а інколи на дні.Запитати не соромно! Всі колись починали з 0. 2 - Іноді взагалі смішно виходить. У тебе рік-два досвіду, а рішення знає людина яка працює півроку. І его починає кричати: “як це так, я буду питати в менш досвідченого?!”А відповідь проста.Якщо у тебе не виходить з цією тематикою досягти кращого результату, запитай того, хто має цей результат.Я постійно дивлюсь різні курси і відео. Частина з них повне “інфоциганство”.Але я все одно дивлюсь, бо коли гарно знаєш свою нішу, то навіть такі відео можуть не навчити, а підкинути кут, який ти не пробував.Не факт, що спрацює.Але якщо спрацює?Ось так і народжується досвід.Тому якщо ловиш у себе “зіркову хворобу”, зроби висновки і йди далі.Чи помічали за собою чи колегою таке?