❗️🤯 18-річна Валерія Круш із Прилук розповіла, як потонув у ванні її 9-місячний синМама немовляти, 18-річна Валерія Круш, родом із Черкаської області, років десять тому з матір’ю і старшим та молодшим братами переїхала в село Кути на Срібнянщині. Там мама зійшлася з місцевим мешканцем Сергієм Мостовим, у них є і спільний син (зараз йому 9 років). У серпні 2024-го Сергія мобілізували на військову службу, з 18 січня цього року він вважався зниклим безвісти. Тільки через дев’ять місяців рідні дізналися, що Сергій загинув. Його поховали 20 жовтня. Валерія каже, що сумує за ним, як за рідним, і що це не єдина її біда:— Перший чоловік мене бив, і я на 3-4-му місяці вагітності втратила першу дитину. Я пішла від нього, зустріла в Прилуках другого чоловіка — Юрія Круша. Йому 49 років, він служить. Від попереднього шлюбу в нього є 15-річна дочка. Ми одружені майже рік. У нас народився Захарчик. Ми планували йому сестричку, і я знову завагітніла.Того дня я купала синочка у звичайній ванні. На ньому був дитячий круг із бебі-бокса, ми давно купали дитину в ньому, і все було добре.30 хвилин ми з ним разом гралися. Тут кіт у кухні почав бити посуд. Я вийшла буквально на кілька секунд, гиркнула на кота, повернулася — малий під водою, а круг на воді. Защібка відійшла (зісковзнула з мотузки, якою кріпилась до круга), хоч я її десять разів перевіряла, як і завжди. Я витягла синочка і намагалася його відкачати. Знала, що треба перевернути дитину лицем донизу, постукати кілька разів по спинці. Так і робила. Набрала «швидку». Вона їхала десь 15 хвилин. Я продовжувала робити синочку штучне дихання, натискала між ребрами, поки мене не замінив медик зі «швидкої»... Попри реанімаційні заходи врятувати життя Захарчика, на жаль, не вдалося.Я написала Юрі, його відпустили зі служби, і він примчав додому. 19 грудня ми синочка поховали. Чоловік мене не звинувачує, а підтримує, бо вже пішов шостий місяць вагітності і через те, що я багато переживала, є загроза викидня. Із цією вагітністю вже двічі таке було. Мене обстежили, хотіли покласти в стаціонар, але я не погодилась — треба було поховати сина... А сьогодні мені на допит. Джерело: газета "Гарт"