💡970,8 млрд грн – така сума готівки, що станом на 01 липня 2026 року перебувала в обігу в Україні.Це на 44,5 млрд грн або на 4,8% більше, ніж станом на 01 січня 2026 року (926,3 млрд грн).Отже, якщо I квартал року традиційно характеризувався вилученням готівки з обігу, то у II кварталі попит на готівку дещо пожвавився. Це стала тенденція, що спостерігається майже кожного року та пояснюється сезонністю. Зокрема, рік тому за підсумками І півріччя 2025 року сума готівки в обігу зросла співставно (на 4,6%).Далі до вашої уваги цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 липня 2026 року.⬇️⬇️⬇️▪️У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 960,7 млрд грн, а також 15,3 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,9 млрд грн.▪️На одного жителя України наразі припадає 64 банкноти і 197 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2026 року – 64 та 193 шт. відповідно).▪️Серед банкнот найбільше в обігу перебуває банкнот номіналом 500 грн, найменше – номіналом 50 грн (25,8 % та 4,5% від загальної кількості в обігу відповідно).▪️Динаміка обсягів готівки в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2026 року припадав на банкноти номіналом 1 000 грн. Їх питома вага за кількістю в обігу зросла на 1,8 % порівняно з початком цього року та становить 20%.▪️За сумою частка банкнот номіналом 1 000 грн станом на 01 липня 2026 року перевищила 55%. У світовій практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищим номіналом. Тож Національний банк оголосив про розширення номінального ряду національної валюти і з 04 вересня 2026 року в готівковий обіг буде введена нова банкнота номіналом 2 000 грн.▪️Стосовно монет нагадуємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів – 1, 2, 5 та 10 грн. З них найбільше в обігу монет номіналом 1 грн, найменше – номіналом 10 грн (4,8% та 2,5% від загальної кількості в обігу відповідно).☝️Щодо розмінних монет нагадуємо, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 коп. Ці монети припинили відігравати істотну роль в готівкових розрахунках за товари та послуги. Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування в обігу. За цей час було вилучено вже 6,5 млн шт. монет таким номіналом. Наразі їх частка в загальній кількості в обігу станом на 01 липня 2026 року становить 26,9%.Натомість на розмінні монети номіналом 50 коп. зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їх частка від загальної кількості в обігу становить 9,1%.📌 Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ за посиланням.
#ГолосНБУ💡 Що обговорювали експерти НБУ цього тижня? У центрі уваги були теми міжнародної співпраці, підтримки експортерів та розвитку жіночого підприємництва, введення в обіг нової банкноти та інші. Детально про них – у дайджесті.⬇️⬇️⬇️🚩 Про поточну співпрацю між Національним банком та ЄБРР, приватизацію державних банків, розвиток інфраструктури ринків капіталу та корпоративного управління, а також актуальні тенденції у фінансовому секторі України говорив Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі в Лондоні з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем. 🚩 Про нову банкноту номіналом 2 000 гривень, присвячену Василю Стусу, розповів Андрій Пишний в ефірі телеканалу «Ми-Україна», а також під час інтерв’ю в ефірі телеканалу «ICTV».🚩 Про підтримку українських експортерів як основний елемент забезпечення макрофінансової стабільності в країні та розширення доступу бізнесу до фінансування розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час другого Міжнародного торговельного форуму.🚩 Про доступ до фінансування як одного з ключових чинників розвитку жіночого підприємництва Сергій Ніколайчук розповів під час презентації глобальної ініціативи WE Finance Code.🚩 Навчання працівників банків, які є страховими посередниками, та оптимізацію процедури авторизації банків-мультиагентів обговорили під час зустрічі представники НБУ, Національної асоціації страховиків України і Національної асоціації банків України.
❓Як змінився фінансовий ринок у травні? Розповідаємо ⤵️Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на п’ять установ – до 744. Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася – 59.✅ Станом на 1 червня на ринку небанківських фінансових послуг працювали: 391 фінансова компанія (було 395);47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);97 ломбардів (без змін);79 кредитних спілок (без змін);один лізингодавець (без змін);46 страхових брокерів (було 47);72 колекторські компанії (без змін).Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.На платіжному ринку діють 13 платіжних систем, створених резидентами (було 12), у тому числі дві державні (без змін), та 10 міжнародних платіжних систем (без змін).☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг без змін працюють:▪️16 платіжних установ;▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;▪️один банк – емітент електронних грошей;▪️один оператор поштового зв’язку.До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (було 95), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (було чотири). 📌 Детальніше – за посиланням.
🟢 Підбили підсумки нашого Форуму молодих дослідників, який відбувся минулого тижня.Коротко ділимося результатами.⬇️⬇️⬇️Форум зібрав 17 молодих дослідників і дослідниць з дев’яти університетів України, а загальна кількість учасників, включно із ректорами вишів, запрошеними експертами та представниками академічної спільноти, сягнула 70. ☝️Спікери обговорили такі теми: аналіз фіскальних імпульсів, ефекти перенесення обмінного курсу, доступність кредитування, глобальні ризики та фінансова стійкість галузі рослинництва, вплив цифровізації бюрократичних процесів на динаміку працевлаштування, ефекти для економіки від реінтеграції внутрішньо-переміщених осіб у ринок праці тощо.🏆 Журі відзначили найкращі роботи у чотирьох номінаціях:▪️"Найкращий постер" – Ніка Трубнікова, Амерікан Юніверсіті Київ.▪️"Практична цінність результатів" – Анастасія Пласконіс, Український католицький університет.▪️“Методологічна майстерність” – Юрій Гаврилюк, Київська школа економіки.▪️"Високий рівень представлення результатів" – Єлизавета Лавейкіна, Український католицький університет.💬 "Дослідники найбільше потрібні суспільству в найважчі періоди: коли бракує даних, старі моделі перестають працювати, майбутнє є невизначеним, а рішення потрібно ухвалювати вже сьогодні. Сьогодні потрібні люди, які здатні працювати з невизначеністю, не бояться складності, вміють відокремлювати факти від припущень і ставити правильні питання навіть тоді, коли відповідей ще немає", – зазначив у вітальному виступі Голова НБУ Андрій Пишний. Родзинкою заходу стала лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійної представниці МВФ в Україні.📌 Детальніше про підсумки Форуму, а також запис трансляції та презентації дослідників – за посиланням.
#ГолосНБУ💡Цього тижня в дайджесті обговорень НБУ читайте про те, що допомагає банківській системі України зберігати стійкість, чому екстраподаток для банків має ризики для фінансової системи, як молодь може допомогти центробанку з ухваленням рішень, яке майбутнє небанківського фінансового сектору.Про це і не тільки – нижче.👇👇👇🚩 Про стійкість банківської системи, кредитування бізнесу, перевірки PEP та екстраподаток для банків розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час відкритого інтерв’ю на конференції «Forbes Money».🚩 Про те, чому дослідження мають значення для рішень центрального банку, а також про роль молодих науковців розповів Андрій Пишний під час відкриття Форуму молодих дослідників.🚩 Питання розширення підтримки банками економіки в умовах війни обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.🚩 Про євроінтеграційні реформи в фінансовому секторі України розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час ключової промови на вечері Європейської конференції з фінансової інтеграції.🚩 Про те, як Національний банк забезпечує стабільність готівкового обігу під час повномасштабної війни, розповіли представники Національного банку під час UKRAINIAN CASH FORUM 2026.🚩 Майбутнє небанківського фінансового сектору України в контексті євроінтеграції, розвиток фінансових технологій та фінансової інклюзії обговорили представники НБУ під час FinTech Ukraine Forum 2026.🚩 Про сучасні підходи до системи управління ризиками у фінансовому секторі України розповіли представники НБУ під час практичного семінару для закладів вищої освіти.
💵 Міжнародні резерви станом на 1 червня за попередніми даними становили 45,7 млрд дол. США.У травні вони зменшилися на 5,2%. Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП та від міжнародних партнерів. Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.🟢 Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в травні надійшло 599,2 млн дол. США, у тому числі:▪️498,8 млн дол. США – через рахунки Світового банку;▪️100,4 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 126,2 млн дол. США, у тому числі:▪️12,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;▪️7,9 млн дол. США – обслуговування валютних ОВДП;▪️105,4 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 274,9 млн дол. США.Чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 12,4%. Відповідно до балансових даних НБУ в травні продав на валютному ринку 3 134,9 млн дол. США. ☝️Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту.📌 Детальніше – за посиланням.
💳 Операції з платіжними карткамиРозповідаємо про ключові тренди за підсумком I кварталу 2026 року.👇👇👇Тренд зростання кількості та суми безготівкових операцій із платіжними картками продовжується і цьогоріч. ▪️Кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток в Україні та за її межами становила 2 300 млн шт., а їхня сума – 1 830,6 млрд грн (у I кварталі 2025 року було здійснено 2 191,3 млн операцій на загальну суму 1 646,5 млрд грн).▪️Із них безготівковими були 2 208,8 млн операцій на загальну суму 1 232,5 млрд грн. Це більше на 5,9% та 14,8% відповідно порівняно з I кварталом 2025 року.▪️Частка безготівкових операцій за сумою зросла до 67,3%, за кількістю – до 96% (у І кварталі 2025 року ці показники становили 65,2% та 95,2% відповідно).▪️Найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та сумою припадало на розрахунки в торговельній та сервісній мережах (74,3% та 52,3% відповідно). Там було здійснено 1 640,4 млн операцій на суму 644,1 млрд грн. ▪️Перекази “з картки на картку” становили близько чверті за сумою (25,3%) та менше десятини за кількістю (7,2%). Оплата товарів і послуг в інтернеті становила 16,9% за сумою та 14,5% за кількістю.❓Що ще цікавого?▪️Кількість активних pos-терміналів зросла майже на 1% (до 563,4 тис. шт.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 6,6% (до 654,5 тис. шт.).▪️Банкоматна мережа налічує 15,7 тис. банкоматів.▪️Загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 151,7 млн шт. Це на 2% більше порівняно з початком цього року. ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❓Що відбувається з цінами та коли інфляція піде на спад?Розповідаємо ⤵️Із червня 2025 року до січня 2026 року інфляція знижувалася, а потім знову почала зростати через наслідки зимових атак росії на українську енергетику та спалаху війни на Близькому Сході навесні. ☝️На таку тенденцію вплинули кілька чинників, зокрема:▪️підвищення бізнесом цін на власну продукцію / послуги через зростання цін на енергоресурси, газ і пальне та витрат на оплату праці;▪️ослаблення курсу гривні в попередні періоди.Водночас темпи зростання споживчих цін залишаються помірними: так, у квітні інфляція становила 8,6% у річному вимірі. НБУ очікує, що через вплив дорожчих енергоресурсів інфляція пришвидшиться до кінця року, однак не стрімко – до 9,4% у річному вимірі. 📉 Надалі інфляція має повернутися до зниження. Цьому сприятимуть:▪️зниження цін на енергоресурси (у разі закінчення війни на Близькому Сході);▪️нарощування врожаїв і, як наслідок, зниження цін на продовольство.Національний банк теж протидіятиме ціновому тиску, зокрема не допускатиме надмірних курсових коливань на валютному ринку.Відповідно до прогнозу НБУ все це допоможе знизити інфляцію до 6,5% у 2027 році і до цілі Національного банку 5% у 2028 році.📌 Читайте наш розділ «Просто про економіку» та дізнавайтеся більше.
📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДПІз початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 201 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 228 млрд грн.✅ Упродовж січня – травня 2026 року Міністерство фінансів:▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 166 020,9 млн грн, 452,0 млн дол. США та 294,9 млн євро;▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 134 105,2 млн грн, 650,0 млн дол. США та 188,8 млн євро.Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у травні, становила 16,15% річних у гривні та 3,15% у доларах США. ОВДП, номіновані в євро, у травні не розміщувалися. ☝️Портфель військових облігацій станом на 01 червня 2026 року становив:▪️у власності юридичних осіб (без банків) – 98,9 млрд грн в еквіваленті порівняно з 117,6 млрд грн в еквіваленті станом на 01 червня 2025 року; ▪️ у власності фізичних осіб – 103,4 млрд грн в еквіваленті порівняно з 79,1 млрд грн в еквіваленті станом на 01 червня 2025 року.ℹ️ Детальніше – за посиланням.
📊 Бізнес третій місяць поспіль позитивно оцінив результати своєї діяльності.Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА). У травні 2026 року ІОДА становив 52.1 порівняно з 51.7 у квітні 2026 року (у травні 2025 року – 50.8 ). ☝️Оптимізму респондентів більшості опитаних секторів сприяли:▪️стійка ситуація в енергетиці; ▪️надходження міжнародної фінансової допомоги;▪️пожвавлення споживчого попиту;▪️поліпшення інфляційних очікувань;▪️сезонний фактор.Детальніше про очікування бізнесу.⬇️⬇️⬇️🟢 Підприємства будівництва втретє поспіль мали найвищі серед усіх секторів оцінки результатів своєї діяльності, зважаючи на бюджетне фінансування на будівництво доріг, відновлення пошкодженої інфраструктури, високий внутрішній попит, а також сезонний чинник.🟢 Підприємства промисловості поліпшили позитивні оцінки результатів своєї поточної діяльності завдяки жвавому споживчому попиту і стійкій ситуації в енергетиці. Зокрема, промисловці очікують зростання обсягів виготовленої продукції та нових замовлень, у тому числі експортних. 🟢 Підприємства сфери послуг також втретє поспіль надали позитивні оцінки поточної ділової активності завдяки поліпшенню ситуації в енергосистемі й пожвавленню попиту.🟢 Підприємства торгівлі єдині серед опитаних секторів стримано оцінили результати своєї ділової активності, зважаючи на здорожчання пального, курсові коливання і, як наслідок, збільшення власних витрат. Респонденти всіх секторів очікували на повільніше здорожчання як закупівельних цін, цін на сировину та матеріали, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також товарів, закуплених для продажу.Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Респонденти будівництва та торгівлі зберегли очікування щодо збільшення загальної чисельності працівників, натомість підприємства сфери послуг та особливо промисловості були налаштовані на подальше скорочення персоналу.📌 Детальніше – за посиланням.
TGLIST.COM.UA
