Останні декілька місяців я повністю ігнорую виступи Рокетс тут, оскільки в них немає жодного сенсу, коли фактично керівництво клубу після вильоту Адамса публічно повідомило, що цей сезон – все, команда ні на що не претендує і не робитиме жодних різких рухів, продовжуючи минулорічну стратегію: виліт в плей-оф підсвітить, де нам треба додати. І це ок, коли це виліт від Лейкерс в повному складі 4-1. Це зовсім не ок, коли це ось так.Сракопалання довкола двох останніх матчів вражає, оскільки вже треба гнати всіх: Іме, Шенгюна, Ісона і тд, але реальність насправді вкрай прозаїчна. Ігровий час отримають Холідей, Окогі та Тейт – три гравці на мінімальних контрактах, які не могли найти собі інше місце в лізі. Шлях, коли у тебе був Харден, який як плеймейкер давав змогу вкрай обмеженим гравцям бути продуктивними на ранніх стадіях дозволяв такій стратегії працювати, а коли у тебе немає жодного гарда або вінга в якості плеймейкера – цим людям дрова. Все інше - вже похідні. Дюрент, який робить дев’ять втрат, бо його даблтімять наче він грає з партнерами з ліги сміху, Шенгюн, який не має жодного кидка без супротиву – це все звідси. Я вже трохи раніше казав: те, що Рокетс відмовились від Хардена на цьому етапі за смішну ціну їх дожене. Те, як виглядає Клівленд після його трейду (при тому, що Харден ще мав тріщину у кидковій руці) демонструє в якому напрямку міг піти цей сезон, але якщо вони самостійно зробили ставку на наступний рік, чому треба за це сильно переживати, і чому слід очікувати іншого відношення до гри і іншої самовіддачі, в якій резервісти Лейкерс їх просто єбуть під хвіст?