​​Чому одні екоінспекції працюють, а інші лише пишуть відписки?

Ми регулярно звертаємося до Державної екологічної інспекції щодо порушень природоохоронного законодавства: розорювання прибережних захисних смуг річок, рубок, незаконних сміттєзвалищ та інших випадків знищення природи.

Але складається враження, що в різних областях України діють різні правила роботи Держекоінспекції.

📍 Наприклад, нещодавно ми звернулися до Держекоінспекції у Вінницькій області (Подільського округу) щодо розорювання прибережної захисної смуги річки Південний Буг у Бершадській громаді.

У відповідь отримали кілька абзаців із посиланнями на законодавство, обмеження перевірок під час воєнного стану та пояснення, що для розгляду питання про проведення перевірки потрібне звернення фізичної особи із зазначенням конкретного суб'єкта господарювання та підтвердженням порушення.

Тобто ми повідомляємо про можливе порушення, а інспекція фактично пропонує нам самим встановити порушника та зібрати докази.

🤔 Але ж хіба не для цього існують контролюючі органи?

І це далеко не поодинокий випадок.

Ба більше, ми намагалися повідомляти про порушення і через «ЕкоЗагрозу». Навіть коли інспекції посилалися на необхідність звернення фізичної особи, ми використовували цей механізм, щоб інформація про порушення все-таки потрапила до відповідальних органів.

Але й це не завжди допомагало. Зокрема, від Держекоінспекції Центрального округу ми знову отримували відповіді, в яких інспектори то не вбачали порушень, то наводили інші пояснення, чому не можуть вжити заходів реагування.

⚖️ І поки одні державні органи пояснюють, чому не можуть нічого зробити, інші просто беруть і працюють.

Наприклад, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу.

🔸 15 вересня ми звернулися до неї щодо розорювання прибережної захисної смуги річки Інгулець поблизу села Цибулеве на Кіровоградщині.
🔸

І вже 17 вересня інспектори спільно з представниками Дмитрівської сільської ради провели обстеження території, підтвердили порушення та передали матеріали правоохоронцям. За цим фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

І це далеко не перший випадок, коли Держекоінспекція Придніпровського округу оперативно реагує на наші звернення. З нашого досвіду, інспектори регулярно виїжджають на місця, проводять обстеження та вживають заходів реагування на виявлені порушення.

Уявляєте? Виявляється, так теж можна!

І це все в умовах того самого воєнного стану та дії того самого законодавства.

💚 Ми вдячні Держекоінспекції Придніпровського округу за оперативну реакцію. Саме такої роботи й очікуємо від державного органу, завдання якого — контролювати дотримання природоохоронного законодавства.

⁉️

Але тоді виникає питання: чому одні територіальні органи Держекоінспекції знаходять можливість виїхати на місце, зафіксувати порушення та передати матеріали правоохоронцям, а інші обмежуються листами про те, чому цього зробити не можуть?

Ми розуміємо, що під час воєнного стану діють обмеження на проведення перевірок. Але приклад Придніпровського округу показує, що це не означає повної неможливості реагувати на повідомлення про екологічні порушення.

📢 Тому маємо питання до керівництва Державної екологічної інспекції України: чому ефективність реагування на повідомлення про порушення настільки залежить від конкретного територіального органу?

Адже поки одні інспекції надсилають відписки, природні території продовжують розорювати, засмічувати та знищувати.