Прочитав, що після проведення форуму в Яремчі знову заговорили про необхідність розукрупнення філій ДП «Ліси України» та створення окремого лісового офісу в кожній області. Нині один офіс відповідає одразу за дві-три області.

Сам форум, на мою думку, проводився передусім для того, щоб дати зелене світло будівництву вітроелектростанцій і курортів на високогірних територіях Карпат. Саме для цього там почали розповідати, як природоохоронні території і екологи нібито «заважають розвитку».

З такою активністю довкола організації подібних форумів з боку ОП я пов’язую і те, що, всупереч попереднім обіцянкам, на полонині Руна розпочали вирубування лісу для будівництва дороги під ЛЕП. І все це — без жодної публічної комунікації з боку представників влади.

Але повернімося до пропозиції щодо обласних лісових офісів. Як на мене це ок.

Чому?

Перше. За той "безпрєдєл", який зараз відбувається в Закарпаттіі, сертифіката FSC мають бути позбавлені не лише два надлісництва, як це є зараз, а весь Карпатський лісовий офіс.

Сертифікації підлягає підрозділ, який самостійно ухвалює та забезпечує виконання управлінських рішень. Але ми бачимо, що надлісництва фактично не приймають самостійних рішень. Навіть відповіді на наші звернення підписують представники Карпатського лісового офісу, а не надлісництв.

Отже, саме менеджмент офісу відповідає за порушення вимог стандарту FSC — щодо законності, участі громадськості та збереження біорізноманіття. Відповідні звернення ми вже готуємо.

Водночас незрозуміло, чому через закарпатське свавілля мають страждати лісівники Івано-Франківської та Львівської областей.

Попри моє загалом критичне ставлення до їхньої роботи, там усе ж забезпечують участь громадськості, а у випадках підтвердження інформації про наявність червонокнижних видів проводять спільні комісійні обстеження та належно фіксують їхні результати.

Тому повернення до окремих обласних офісів дозволить чіткіше визначати відповідальність конкретного керівництва і не карати працівників інших областей за чужі порушення.

Друге
Ефективна робота лісокористувачів потребує оформлення великого обсягу документації: лісорубних квитків, матеріалів лісовпорядкування, землевпорядної документації тощо.

У погодженні та розробленні матеріалів лісовпорядкування, оформленні земельних ділянок, передачі в користування самозаліснених і нічийних лісів надзвичайно важливу роль відіграють обласні державні адміністрації.

Для цього потрібні не лише особисті контакти працівників лісової галузі з представниками відповідних департаментів, а й системна робота, яка формує довіру та нормальні робочі відносини.

Коли один офіс відповідає за три області, така системна робота зазвичай ведеться лише в області, де розташований сам офіс. Решта областей фактично сприймаються як другорядні.

Є й зовсім практична проблема: керівництво області буде спілкуватися саме з керівником лісового офісу, а не з його заступниками чи начальниками окремих секторів. Керівник одного офісу фізично не може повноцінно працювати одночасно з керівництвом трьох областей.

Звісно, розукрупнення також має ризики. Уже зараз різні офіси ДП «Ліси України» нерідко абсолютно по-різному трактують однакові вимоги законодавства. Після створення окремого офісу в кожній області ці відмінності можуть стати ще більшими.

Але, скажімо відверто: централізація здебільшого призводила не до поширення кращих практик, а до нав’язування гірших. Тому повернення до обласного рівня щонайменше дозволить чіткіше бачити, хто саме відповідає за конкретні рішення та порушення.

Тому взагалі створення окремого лісового офісу в кожній області — цілком логічне рішення. Сподіваюся, його справді буде ухвалено.