Боротьба за контроль над відновленням енергетики: за кадровими процесами в Міненерго стоїть ПокладЗа кадровими процесами в Міністерстві енергетики дедалі виразніше проглядається не просто внутрішня боротьба, а спроба перехопити контроль над відновленням енергетичної інфраструктури. І ключовим фігурантом у цій історії все частіше називають першого заступника голови СБУ Олександра Поклада. Мова може йти не лише про вплив на окремі призначення, а про атаку на позиції першого віцепрем’єра — міністра енергетики Дениса Шмигаля.Йдеться, зокрема, про спробу прибрати з посади заступника міністра енергетики Олександра В’язовченка і завести на його місце Четчеткова. В’язовченко був призначений Кабміном 30 травня 2025 року. До цього він працював на оперативних і керівних посадах у СБУ, був заступником директора департаменту запобігання корупції Міноборони, а також очолював департамент безпеки «Укренерго». Нині саме він координує Антикризовий штаб із відновлення енергетичної інфраструктури в південних регіонах. І саме тому ця історія виглядає не як рядова кадрова рокіровка, а як спроба взяти під контроль один із найчутливіших і найдорожчих напрямків у державі.Окремої уваги заслуговує постать самого Поклада. За часів Януковича він працював помічником на громадських засадах у народного депутата від Партії регіонів Івана Мирного — людини, яку пов’язували з Дмитром Фірташем. Цей епізод біографії зафіксований у відкритих джерелах. І на цьому тлі виникає цілком логічне питання: чому саме людина з таким шлейфом сьогодні опиняється в центрі процесів, які можуть визначати, хто контролюватиме мільярдні потоки на відновленні енергетики?А суми там колосальні. За оцінками Світового банку, на відновлення енергетичного сектору України впродовж наступного десятиліття знадобиться близько 91 мільярда доларів. Сам Денис Шмигаль цього тижня на CERAWeek у Х’юстоні озвучив цю цифру, заявив про зменшення дефіциту електроенергії з 5–6 ГВт узимку до 1 ГВт, домовився з країнами G7 про створення координаційної групи за аналогією з «Рамштайном», а також залучив 600 мільйонів євро від Франції. Крім того, була презентована модель «енергетичних сот» — автономних кластерів для підвищення стійкості системи.Саме тому історія навколо Міненерго виглядає ще тривожніше. Бо коли на кону десятки мільярдів доларів, будь-яке втручання силовиків у кадрові процеси починає виглядати не як «турбота про державний інтерес», а як спроба посадити своїх людей на потоки. І тоді вже мова не про безпеку держави, а про банальний перерозподіл впливу під прикриттям війни.Подальший сценарій читається досить просто: спочатку вибивати людей, які контролюють критично важливі напрямки, потім створювати враження хаосу і неспроможності, а далі ставити питання про заміну самого міністра. У такій логіці ланцюжок Поклад — Мирний — Фірташ виглядає не випадковим збігом, а дуже конкретним політико-бізнесовим маршрутом інтересів. Особливо з огляду на те, що структури Фірташа, зокрема Ostchem та Regional Gas Company, продовжують працювати попри санкції РНБО, продовжені президентом у лютому 2026 року.Головний висновок тут очевидний. В енергетиці ми бачимо системну хворобу: відсутність стратегічного планування, спроби використати воєнний час для перерозподілу впливу та ресурсів і небажання чесно вирішувати системні питання. Країна, яка четвертий рік тримає оборону проти ядерної держави, не може дозволити собі, щоб у тилу пригодовані, ручні кадри Поклада тихо дерибанили повноваження, посади й майбутні мільярди на відновлення.@nationalinterests