ШІ на війні: від ефективного помічника до «божевільного» з ядерною кнопкоюУ військовій операції США та Ізраїлю проти Ірану важливу роль відіграють системи штучного інтелекту Maven Smart System та Claude AI, які використовуються для координації ударів по цілях. За повідомленнями західних медіа, застосування таких технологій дозволило операторам зосередитися на глибокому аналізі інформації, замість витрачати час на рутинну перевірку даних. Лише протягом перших 24 годин масштабної атаки по Ірану було уражено понад тисячу об’єктів, причому сотні з них штучний інтелект самостійно визначив, встановив їхнє точне місце розташування та розставив за пріоритетністю.Водночас, як пише французьке видання Le Parisien, на початковому етапі операція для США та Ізраїлю складалася досить успішно. Проте подальший розвиток подій залишається непередбачуваним, адже штучний інтелект інколи ухвалює рішення, логіка яких зрозуміла лише самому алгоритму.Зазначений Claude — це не людина, а одна з моделей штучного інтелекту. Подібні технології вже інтегровані в повсякденні пристрої: вони можуть відповідати на прості запитання — від часу приготування курки до порад щодо облаштування дитячої кімнати. Але водночас такі системи можуть консультувати й військове керівництво щодо того, які об’єкти доцільніше атакувати.При цьому американський штучний інтелект був не єдиним інструментом, який використовував Пентагон. За даними Financial Times, Ізраїль протягом багатьох років отримував доступ до дорожніх камер спостереження в Тегерані, щоб відстежувати маршрути та звички іранського керівництва. У поєднанні з іншими засобами це, за наявною інформацією, допомогло встановити місцезнаходження аятоли Хаменеї та сприяло його ліквідації.Раніше близькосхідні медіа також повідомляли про систему Lavender, яку Армія оборони Ізраїлю використовувала для визначення цілей у секторі Гази. За наявними даними, приблизно в одному з десяти випадків ця система допускала помилки. Деякі ізраїльські військові високого рангу також висловлювали невдоволення тим, що їхню роль у процесі ухвалення рішень зменшили, надаючи пріоритет висновкам, сформованим за допомогою ШІ. У результаті фахівців із необхідною експертизою не завжди залучали до остаточного вибору дій.Якщо ключові рішення приймаються не лише людьми, виникають додаткові ризики — зокрема через те, що електронні помічники іноді схильні до так званих «галюцинацій», коли система генерує хибні або вигадані висновки.Дослідник Королівського коледжу Лондона Кеннет Пейн провів експеримент, у якому змоделював сім конфліктних сценаріїв за прикладами часів холодної війни. Три різні системи штучного інтелекту мали діяти від імені керівництва різних держав.Результати показали суттєві відмінності в їхній поведінці:— Claude поводився як розрахований «яструб», поєднуючи погрози та дезінформацію.— ChatGPT від компанії OpenAI залишався пасивним, поки на нього не починали тиснути.— Google Gemini, за словами дослідника, виглядав як «божевільний».У підсумку приблизно у 95% змодельованих конфліктних сценаріїв сторони, керовані штучним інтелектом, зрештою вдавалися до застосування ядерної зброї.@nationalinterests