Залужний заговорив, але якось зовсім не так, як від нього чекали. Чому раніше мовчав? Тобто якби він пішов із посади і тоді почав звинувачувати Зеленського — це ще можна було б зрозуміти, пояснення було б: чому він мовчав раніше, тоді не міг, бо служив країні. Якби війна закінчилася, і він після цього почав говорити та звинувачувати — теж було б логічно. А так — дивно: роками мовчав, тримав дистанцію, спочатку тримався за одну посаду, потім погодився на відступні у вигляді іншої посади, а тепер раптом почав витягати історії за 2022–2023 роки, мовляв, не надали, затискали. Тут виникає просте питання: це що, виходить — Зеленський особисто ховав від армії F-16 і танки? Бо саме так звучить ця логіка. Тим більше, що тоді ж сам Залужний публічно говорив про повільність і нерішучість союзників. Вчора “гальмували партнери”, сьогодні — вже “не дали на Банковій”. Дуже зручна зміна декорацій.Констатуємо: повівся не як генерал, а як людина, яка пристосовується. Залишаючись, до речі, на посаді, а війна триває.Повернемося до лондонського вояжу. Так, отримав теплу посаду в Лондоні в рамках договорняку між ним, Зеленським та Єрмаком, мовляв, щоб і тримав язик за зубами, і не ображався, і показати єдність в ці важкі часи. Але, відверто кажучи, показав себе там не дуже талановитим послом. Немає суперяскравих кейсів, є тільки новини, накшталт тієї, що була на цьому тижні: у Британії не можуть запустити підприємство по виготовленню 155 мм снарядів для України — вже півроку випали з графіку, і це не кінець. Ось тут треба було проявити свої скіли і здобути перемогу на дипломатичній ниві. Але Залужний вибрав інший шлях. Тепер, коли за останні три роки рейтинг «залізного генерала» почав суттєво падати, складається враження, що ухвалили рішення говорити що завгодно, аби лиш залишатися в порядку денному.Чи замислився він, що є люди, які довіряють і йому, і президентові? Можливо, й ні. Але зараз не найкращий час виходити в ефір із взаємними звинуваченнями. Треба говорити конструктивно — про те, що ти робиш тут і зараз для перемоги, а не тикати пальцем і казати «сам дурень». Це виглядає як дитячість і повна некомпетентність. Хоча б прислухався до радників.Якщо коротко: це не “смілива правда”, це виглядає як дріб’язковість і невдала політична технологія. А найприкріше — він добровільно палить власний авторитет тоді, коли суспільству потрібні результати, а не взаємні звинувачення.Коротше кажучи, прикре самогубство (в політичному сенсі).@nationalinterests