КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГИНЯ НАТАЛІЯ НАУМЕНКО | Моя мама змінилася»Моя мама мала безліч турбот. Вона не спала ночами, ...

«Моя мама змінилася»Моя мама мала безліч турбот. Вона не спала ночами, почувалася виснаженою, постійно дратувалася, ставала різкою, навіть озлобленою. Усе боліло — і тіло, і душа. Аж поки одного дня вона… просто змінилася. Без жодного попередження.Обставини залишилися ті самі, але мама — ні. Вона стала іншою.Одного разу тато, який вже три місяці безуспішно шукаю роботу, сказав їй:— Кохана, я мабуть з друзями піду в паб.Мама спокійно відповіла:— Добре, любий. Іди.Через деякий час брат прийшов зізнатися:— Мамо, я завалив усі екзамени в університеті…Вона лише знизала плечима:— Нічого страшного. Надолужиш. А не вийде — повториш рік. Але цього разу за власні гроші.Сестра, стривожена, повідомила:— Мамо, я стукнула машину.Мама спокійно сказала:— Ну, то дізнайся, де полагодити машину, домовся про оплату. А поки користуйся автобусом чи метро.А невістка заявила:— Мамо, я поживу у вас кілька місяців.Мама посміхнулася:— Розклади диван у вітальні, ковдри — в шафі. Почувайся як удома.Ми всі були приголомшені. Здивовані, навіть трохи налякані її раптовим спокоєм.Дехто пожартував, що мама, мабуть, сходила до лікаря й той виписав їй по 1000 міліграмів таблеток під назвою «Мені байдуже». А може, вона прийняла подвійну дозу!Ми навіть серйозно задумалися про «сімейну інтервенцію» — щоб урятувати маму від можливої залежності від нових пігулок. Але, на наше здивування, мама сама зібрала всіх за столом і спокійно сказала:«Мені знадобилося багато років, щоб зрозуміти: кожен відповідає лише за своє життя. Мої тривоги, безсоння, депресії, роздратування й нерви нікому не допомагали — лише руйнували моє здоров’я.Я не несу відповідальності за дії інших, але відповідаю за власні реакції. Тож я вирішила берегти себе, зберігати спокій і дозволити кожному самому розгрібати наслідки своїх виборів».#терапевтичні_читання